Пам'ятні дати та ювілеї у 2025 році

Пам'ятні дати, які відзначаються у 2025 році на державному рівні, визначені постановою Верховної Ради України «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2024–2025 роках».

Цього року на державному рівні відзначатимуться такі пам’ятні дати та ювілеї:

I. Відомих подій в Україні:

925 років із часу заснування міста Острога (1100);

875 років із часу заснування міста Корця (1150);

875 років із часу заснування міста Устилуга (1150);

875 років із часу першої писемної згадки про місто Радомишль (1150);

650 років із часу заснування міста Бережан (1375);

600 років із часу заснування міста Бара (1425);

575 років із часу заснування міста Почаєва (1450);

400 років із часу заснування міста Батурина (1625);

400 років із часу укладення першого в історії військово-політичного союзу між Запорізькою Січчю та Кримським ханством — Базавлуцької угоди (03.01.1625);

275 років із часу заснування міста Кам’янського (1750);

250 років із часу заснування міста Оріхова (1775);

200 років із часу заснування Одеського археологічного музею Національної академії наук України (1825);

150 років із часу заснування Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (1875);

150 років із часу відкриття комунальної установи «Одеська обласна універсальна наукова бібліотека імені М.С. Грушевського» (1875);

150 років із часу заснування комунального некомерційного підприємства «Олександрівська клінічна лікарня м. Києва» (09.12.1875);

125 років із часу заснування першої політичної партії на Наддніпрянській України — Революційної української партії (1900);

125 років із часу заснування Львівського національного академічного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької (1900);

125 років із часу заснування Національного університету «Запорізька політехніка» (1900);

125 років із часу створення Національного наукового центру «Інститут землеробства Національної академії аграрних наук України» (1900);

100 років із часу заснування Шевченківського національного заповідника у Каневі (1925);

100 років із часу заснування Союзу українок Америки (1925);

100 років із часу відкриття комунальної установи «Одеський академічний український музично-драматичний театр ім. В.С. Василька» (1925);

100 років із часу заснування у Парижі Союзу українських емігрантських організацій у Франції (1925);

100 років із часу відкриття державного підприємства «Харківський національний академічний театр опери та балету імені М.В. Лисенка» (1925);

100 років із часу заснування журналу «Народна творчість та етнографія» (1925);

100 років із часу заснування журналу іноземної літератури «Всесвіт» (15.01.1925);

100 років із часу заснування у Празі Музею визвольної боротьби України (травень 1925);

100 років із часу заснування Спілки української молоді (СУМ) (16.06.1925);

100 років із часу відкриття у Києві стадіону «Локомотив» (02.08.1925);

50 років із часу заснування Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця Національної академії аграрних наук України (1975).

II. Видатних особистостей:

970 років із часу народження Нестора Літописця (1055—1113), історика та літератора;

520 років із часу народження Роксолани (справжні ім’я та прізвище -Анастасія Лісовська) (близько 1505—1558), дружини султана Османської імперії Сулеймана І Пишного, меценатки;

430 років із часу народження Богдана Хмельницького (1595—1657), гетьмана України, творця Української держави, державного, військового, політичного діяча;

400 років із часу народження Марусі Чурай (1625—1653), поетеси, народної співачки;

300 років із часу народження Григорія Полетики (1725—1784), письменника, лексикографа, перекладача, історика, політичного та культурного діяча;

290 років із часу народження Григорія Полетики (1735—1798), історика, дипломата, перекладача, громадського діяча;

290 років із часу народження Дмитра Левицького (1735—1822), художника;

260 років із часу народження Василя Полетики (1765—1845), історика, громадського діяча;

230 років із часу народження Івана Озаркевича (1795—1854), письменника, церковного, культурного, освітнього діяча, організатора театру в Галичині;

200 років із часу народження Василя Білозерського (1825—1899), громадського, політичного, культурного діяча, журналіста, видавця, вченого, педагога, співзасновника Кирило-Мефодіївського братства;

200 років із часу народження Павла Братиці (1825—1887), кобзаря;

190 років із часу народження Олексія Алчевського (1835—1901), промисловця, банкіра, мецената, громадського діяча;

190 років із часу народження Миколи Лисикевича (1835—1883), поета, педагога, мецената;

190 років із часу народження Каленика Шейковського (1835—1903), мовознавця, етнографа, видавця;

170 років із часу народження Феофана (Теофана) Василевського (1855—1912), письменника, публіциста, перекладача, громадського діяча;

150 років із часу народження Зінаїди Мірної (1875—1950), громадської та політичної діячки, учасниці феміністичного руху, діячки Української Центральної Ради, публіцистки, перекладачки, борця за незалежність України у XX столітті;

150 років із часу народження Івана Вороньківського (справжнє прізвище — Коновал) (1875—1925), письменника, педагога, громадського діяча, збирача народної творчості;

150 років із часу народження Данила Сахненка (1875—1930), кінооператора, кінорежисера;

140 років із часу народження Всеволода Голубовича (1885—1939), політичного і державного діяча, голови Ради Народних Міністрів УНР, члена Української Центральної Ради, репресованого, борця за незалежність України у XX столітті;

140 років із часу народження Номана Челебіджіхана (1885—1918), кримськотатарського політичного та державного діяча, голови першого національного уряду, муфтія мусульман Криму, Литви, Польщі, Білорусі;

100 років із часу народження Ольги Чемерис (1925—1950), діячки ОУН, борця за незалежність України у XX столітті;

1 січня — 130 років із дня народження Миколи Тарновського (1895—1984), письменника, гумориста, перекладача, громадського діяча;

1 січня — 130 років із дня народження Гната Западнюка (1895—1979), автора стрілецьких пісень, воїна Армії УНР, вченого, ветеринара, ректора Львівського сільськогосподарського інституту, борця за незалежність України у XX столітті;

1 січня — 90 років із дня народження Миколи Братана (1935—2010), письменника, драматурга;

1 січня — 90 років із дня народження Лариси Остапенко (1935—2010), співачки, педагогині;

2 січня — 150 років із дня народження Юрія Колларда (1875—1951), громадського та політичного діяча, інженера, співзасновника Революційної української партії, міністра урядів УНР, письменника, борця за незалежність України у XX столітті;

3 січня — 130 років із дня народження Бориса Лятошинського (1895—1968), композитора, диригента, педагога, громадського діяча;

3 січня — 100 років із дня народження Володимира Сидорука (1925—1997), художника;

4 січня — 100 років із дня народження Осипа Зінкевича (1925—2017), літературознавця, видавця, редактора, громадського та культурного діяча, засновника видавництва «Смолоскип»;

4 січня — 90 років із дня народження Михайла Лісового (1935—2017), вченого у галузі фітопатології, генетики, імунології та захисту рослин;

5 січня — 90 років із дня народження Миколи Сома (1935—2013), поета, публіциста, журналіста, літературознавця, громадського діяча;

5 січня — 90 років із дня народження Миколи Шудрі (1935—2012), письменника, перекладача, кінодраматурга, літературознавця, журналіста, педагога;

7 січня — 100 років із дня народження Танасія Баранюка (1925—1964), майстра різьблення по дереву;

8 січня — 110 років із дня народження Василя Симчича (1915—1978), актора театру та кіно, театрального режисера;

8 січня — 90 років із дня народження Василя Симоненка (1935—1963), письменника, журналіста;

9 січня — 150 років із дня народження Никанора Онацького (1875—1937), художника, поета, мистецтвознавця, історика, археолога, етнографа, педагога, музейного діяча, репресованого;

9 січня — 150 років із дня народження Степана Томашівського (1875—1930), філософа, історика, публіциста, громадського та політичного діяча;

10 січня — 150 років із дня народження Костянтина Здобудь-Волі (справжнє прізвище — Блоха) (1875—1923), військового та громадського діяча, полковника Армії УНР, повстанського отамана, борця за незалежність України у XX столітті;

11 січня — 180 років із дня народження Омеляна Калужняцького (1845—1914), фольклориста, філолога, педагога, громадського діяча;

11 січня — 150 років із дня народження Рейнгольда Глієра (1875—1956), композитора, диригента, педагога, музичного та громадського діяча;

11 січня — 120 років із дня народження Володимира Шашаровського (1905—1992), театрального актора і режисера у США;

11 січня — 110 років із дня народження Вітольда Манастирського (1915—1992), художника, графіка, педагога;

11 січня — 100 років із дня народження Віктора Полтавця (1925—2003), художника;

12 січня — 160 років із дня народження Федора Балавенського (1865—1943), скульптора, художника, педагога;

12 січня — 140 років із дня народження Павла Клепатського (Клепацького) (1885-після 1938), історика, архівіста, краєзнавця, члена Української Центральної Ради, репресованого, борця за незалежність України у XX столітті;

13 січня — 150 років із дня народження Володимира Сінгалевича (1875—1945), громадського та політичного діяча у Галичині, правознавця, дипломата;

13 січня — 30 років із дня народження Максима Яровця (1995—2016), військовослужбовця, учасника російсько-української війни;

14 січня — 170 років із дня народження Опанаса Сластіона (Сластьона) (1855—1933), художника, графіка, архітектора, мистецтвознавця, етнографа, педагога;

14 січня — 140 років із дня народження Петра Чучупака (1885—1920), військового діяча, начальника штабу та отамана Холодноярської республіки, борця за незалежність України у XX столітті;

14 січня — 110 років із дня народження Богдана Антківа (1915—1998), хорового диригента, театрального актора, драматурга;

14 січня — 60 років із дня народження Олександра Марченка (1965—2022), політичного та державного діяча, народного депутата України восьмого скликання, військовослужбовця, учасника російсько-української війни;

15 січня — 210 років із дня народження Василя Подолинського (1815—1876), громадського та політичного діяча, священника, історика, публіциста;

15 січня — 120 років із дня народження Григорія Берковича (1905—1976), художника, графіка, педагога;

15 січня — 100 років із дня народження Миколи Літуса (1925—2022), кінорежисера, сценариста, педагога;

16 січня — 150 років із дня народження Григорія Манілова (1875—1954), диригента, контрабасиста;

17 січня — 120 років із дня народження Євгена Бондаренка (1905—1977), актора театру та кіно, педагога;

17 січня — 80 років із дня народження Івана Карабиця (1945—2002), композитора, диригента, педагога, музичного та громадського діяча;

18 січня — 140 років із дня народження Олекси (Олексія) Алмазова (1885—1936), військового та громадського діяча, генерал-хорунжого Армії УНР, борця за незалежність України у XX столітті;

19 січня — 130 років із дня народження Бориса Крюкова (1895—1967), художника, графіка, художника театру, педагога;

20 січня — 160 років із дня народження Михайла Туган-Барановського (1865—1919), економіста, державного діяча, соціолога, публіциста, педагога, члена Української Центральної Ради, борця за незалежність України у XX столітті;

20 січня — 100 років із дня народження Юрія Мейгеша (1925—1999), письменника, педагога, громадського діяча;

21 січня — 180 років із дня народження Олени Косач (1845—1927), письменниці, громадської діячки;

22 січня — 100 років із дня народження Ярослави-Ірини Філь (1925—2014), діячки ОУН і УПА, громадської діячки, борця за незалежність України у XX столітті;

24 січня — 150 років із дня народження Оксани Стешенко (Старицької) (1875—1942), письменниці, перекладачки, педагогині, репресованої;

24 січня — 100 років із дня народження Петра Ротача (1925—2007), письменника, літературознавця, краєзнавця;

24 січня — 50 років із дня народження Решата Аметова (1975—2014), громадського активіста, загиблого під час російського воєнного вторгнення 2014 року до Криму, Героя України;

26 січня — 170 років із дня народження Анни (Ганни) Павлик (1855—1928), письменниці, громадської діячки, учасниці феміністичного руху;

26 січня — 150 років із дня народження Віктора Клименка (1875—1926), генерал-хорунжого Армії УНР, борця за незалежність України у XX столітті;

26 січня — 110 років із дня народження Валентини Тишковець (1915—1977), першої кінооператорки в Україні;

27 січня — 110 років із дня народження Якова Гніздовського (1915—1985), художника, графіка, кераміста, майстра декоративного мистецтва;

28 січня — 120 років із дня народження Павла Горобця (1905—1974), художника, педагога;

28 січня — 120 років із дня народження Петра Колесника (1905—1987), письменника, літературознавця, педагога, громадського та політичного діяча, репресованого;

28 січня — 110 років із дня народження Леоніда Молодожанина (творчий псевдонім — Лео Мол) (1915—2009), скульптора, художника;

28 січня — 90 років із дня народження Теодора Попеску (1935—2008), артиста балету, хореографа, педагога;

29 січня — 120 років із дня народження Івана Гарайди (1905—1944), культурного та освітнього діяча Закарпаття, вченого, історика, філолога, бібліографа, редактора, видавця, педагога;

30 січня — 120 років із дня народження Оксани Мешко (1905—1991), правозахисниці, дисидентки, політв’язня радянського режиму, співзасновниці та учасниці Української Гельсінської групи, борця за незалежність України у XX столітті;

1 лютого — 130 років із дня народження Якова Дубинського (1895—1958), археолога, краєзнавця, музейного працівника;

2 лютого — 260 років із дня народження Тимофія Осиповського (1765—1832), математика, філософа, ректора Харківського університету;

2 лютого — 180 років із дня народження Івана Пулюя (1845—1918), фізика, електротехніка, винахідника, педагога, перекладача, громадського діяча;

2 лютого — 130 років із дня народження Євмена Повстяного (1895—1970), художника, майстра декоративної вибійки;

3 лютого — 100 років із дня народження Бориса Андрійченка (1925—1999), письменника, публіциста, журналіста;

4 лютого — 140 років із дня народження Степана Балея (1885—1952), вченого, психолога, філософа, педагога;

5 лютого — 110 років із дня народження Віктора Адамкевича (1915—1973), художника, графіка, педагога;

5 лютого — 90 років із дня народження Бориса Наріжного (1935—2006), письменника, історика;

5 лютого — 70 років із дня народження Володимира Бойкова (1955—2014), Героя Небесної Сотні, Героя України;

6 лютого — 50 років із дня народження Миколи Панькова (1975—2014), Героя Небесної Сотні, Героя України;

7 лютого — 100 років із дня народження Миколи Ніколаєва (1925—2012), художника декоративного мистецтва;

8 лютого — 130 років із дня народження Олександра Кульчицького (1895—1980), вченого-психолога, громадського та освітнього діяча;

8 лютого — 100 років із дня народження Віктора Зарецького (1925—1990), художника, графіка, педагога, громадського діяча;

9 лютого — 130 років із дня народження Івана Галинського (справжнє прізвище — Лопата) (1895—1965), спiвака-бандуриста, репресованого;

9 лютого — 50 років із дня народження Олександра Шаповала (1975—2022), артиста балету, педагога, військовослужбовця, учасника російсько-української війни;

10 лютого — 130 років із дня народження Василя Вишиваного (справжні ім’я та прізвище — Вільгельм Франц фон Габсбург-Лотрінґен) (1895—1948), військового та політичного діяча, полковника Легіону Українських Січових Стрільців та Армії УНР, дипломата, поета, репресованого, борця за незалежність України у XX столітті;

10 лютого — 100 років із дня народження Володимира Недави (1925—2009), вченого-селекціонера у галузі розведення і генетики тварин;

11 лютого — 160 років із дня народження Василя Кульженка (1865—1934), культурного діяча, видавця, педагога;

11 лютого — 90 років із дня народження Олега Гущина (1935—1997), художника декоративного мистецтва, художника;

12 лютого — 190 років із дня народження Ксенофонта Климковича (1835—1881), письменника, перекладача, журналіста, видавця;

12 лютого — 190 років із дня народження Анатолія Кралицького (1835—1894), письменника, етнографа, історика, фольклориста, педагога, священника, культурного та громадського діяча;

12 лютого — 130 років із дня народження Оксани Павленко (1895—1991), художниці, майстрині монументального та станкового живопису;

12 лютого — 130 років із дня народження Анатолія Петрицького (1895—1964), художника, графіка, сценографа;

14 лютого — 160 років із дня народження Єгора Орлова (1865—1944), вченого, хіміка, академіка;

14 лютого — 110 років із дня народження Марії Руденко (1915—2003), фольклористки, етнографині, краєзнавиці, педагогині, майстрині декоративного мистецтва;

18 лютого — 170 років із дня народження Левка (Лева) Симиренка (1855—1920), вченого, селекціонера, організатора садівничої науки в Україні, помолога;

18 лютого — 80 років із дня народження Юрія Ряста (справжнє прізвище — Каверін) (1945—2014), поета, публіциста, перекладача;

19 лютого — 160 років із дня народження Георгія Висоцького (1865—1940), вченого у галузі лісівництва, ґрунтознавства, геоботаніки та гідрології;

19 лютого — 100 років із дня народження В’ячеслава Кудіна (1925—2018), кінознавця, філософа, педагога;

19 лютого — 90 років із дня народження Віктора Павлюка (1935—2007), графіка, художника;

20 лютого — 170 років із дня народження Ганни Затиркевич-Карпинської (1855—1921), театральної актриси, співачки;

20 лютого — 140 років із дня народження Дмитра Абриньби (1885—1918), військового діяча, командира Гайдамацького куреня Армії УНР, борця за незалежність України у XX столітті;

20 лютого — 120 років із дня народження Уласа Самчука (1905—1987), письменника, публіциста, журналіста;

21 лютого — 160 років із дня народження Федора Омельченка (1865—1924), мікробіолога, патоморфолога, антрополога, академіка;

21 лютого — 120 років із дня народження Дмитра Нитченка (творчий псевдонім — Дмитро Чуб) (1905—1999), літературознавця, письменника, мемуариста, педагога, громадського діяча;

21 лютого — 110 років із дня народження Євгена Ліфшиця (1915—1985), фізика-теоретика, академіка;

21 лютого — 100 років із дня народження Ігоря Шамо (1925—1982), композитора;

22 лютого — 90 років із дня народження Григорія Кореня (1935—1998), художника, графіка;

23 лютого — 170 років із дня народження Едварда Харкевича (1855—1913), педагога, голови Українського педагогічного товариства;

23 лютого — 100 років із дня народження Єлизавети Чавдар (1925—1989), оперної співачки, педагогині;

24 лютого — 160 років із дня народження Івана Липи (1865—1923) письменника, літературного критика, співзасновника Братства (Братерства) тарасівців, громадського та політичного діяча;

25 лютого — 120 років із дня народження Павла Вірського (1905—1975), артиста балету, хореографа;

25 лютого — 90 років із дня народження Олекси Мусієнка (1935—2002), письменника, журналіста;

27 лютого — 150 років із дня народження Володимира Філатова (1875—1956), офтальмолога, хірурга, засновника наукової офтальмологічної школи, академіка;

27 лютого — 100 років із дня народження Олександра Біляєва (1925—2006), вченого, мовознавця, педагога;

1 березня — 120 років із дня народження Федора Гладкова (1905—1975), актора театру та кіно, громадського діяча, репресованого;

3 березня — 120 років із дня народження Максима Гулия (1905—2007), вченого, біохіміка, академіка, Героя України;

4 березня — 210 років із дня народження Михайла Вербицького (1815—1870), композитора, хорового диригента, священника, громадського діяча, автора музики Державного Гімну України;

4 березня — 160 років із дня народження Олекси Бобикевича (1865—1902), письменника, видавця, педагога, священника, громадського діяча;

6 березня — 160 років із дня народження Григорія Грушевського (1865—1922), письменника, драматурга, фольклориста, педагога, громадського діяча;

6 березня — 100 років із дня народження Валерія Ламаха (1925—1978), художника монументально-декоративного мистецтва, графіка, педагога;

6 березня — 90 років із дня народження Богдана Рубчака (1935—2018), поета, літературознавця, есеїста у США;

7 березня — 190 років із дня народження Василя Симиренка (1835—1915), вченого, промисловця, інженера, підприємця, цукровара, мецената;

8 березня — 100 років із дня народження Віктора Глуздова (1925—2011), художника, графіка;

8 березня — 100 років із дня народження Юхима Геллера (1925—1998), спортсмена, шахіста;

9 березня — 130 років із дня народження Івана Дніпровського (1895—1934), письменника, перекладача, представника «Розстріляного Відродження», репресованого;

9 березня — 100 років із дня народження Григорія Денисенка (1925—2002), майстра декоративного мистецтва;

11 березня — 250 років із дня народження Василя Анастасевича (1775—1845), бібліографа, видавця, перекладача, громадського діяча;

11 березня — 130 років із дня народження Василя Чучупака (1895—1920), головного отамана Холодноярської республіки, борця за незалежність України у XX столітті;

12 березня — 100 років із дня народження Михайла Сапатюка (1925—2000), художника;

13 березня — 140 років із дня народження Ольґерда Іполита Бочковського (1885—1939), етнополітолога, соціолога, публіциста, педагога, громадського та політичного діяча;

14 березня — 190 років із дня народження Всеволода Коховського (1835—1891), письменника, педагога, громадського діяча;

14 березня — 80 років із дня народження Всеволода Ткаченка (1945—2018), перекладача, поета, енциклопедиста, літературознавця, країнознавця;

16 березня — 180 років із дня народження Олексія Андрієвського (1845—1902), історика, археографа, публіциста, педагога, громадського діяча;

17 березня — 140 років із дня народження Франца Коковського (1885—1940), письменника, драматурга, критика, перекладача, етнографа, правознавця, одного з організаторів таємного літературно-освітнього гуртка «Молода Україна»;

18 березня — 110 років із дня народження Арона Копштейна (1915—1940), поета, журналіста;

19 березня — 130 років із дня народження Максима Рильського (1895—1964), письменника, перекладача, літературознавця, мовознавця, етнографа, громадського діяча, академіка;

19 березня — 130 років із дня народження Григорія Голинського (1895—1941), військового діяча, командира Гуцульського куреня Української Галицької армії, борця за незалежність України у XX столітті;

19 березня — 100 років із дня народження Федора Глущука (1925—2009), графіка, педагога;

22 березня — 130 років із дня народження Василя Авраменка (1895—1981), танцівника, хореографа, дослідника та популяризатора українських народних танців, актора, кінорежисера, педагога, громадського діяча у діаспорі США та Канади;

23 березня — 130 років із дня народження Сергія Єржиковського (1895—1989), художника, графіка, педагога;

24 березня — 70 років із дня народження Ігоря Білозіра (1955—2000), композитора, музиканта, естрадного співака;

25 березня — 100 років із дня народження Бориса Єгорова (1925—2017), художника, педагога;

28 березня — 100 років із дня народження Дмитра Гнатюка (1925—2016), оперного та естрадного співака, театрального режисера, педагога, громадського діяча, народного депутата України третього скликання, Героя України;

29 березня — 100 років із дня народження Олександри Полковникової (1925—2001), вченої-селекціонерки у галузі вівчарства;

29 березня — 70 років із дня народження Леоніда Гопанчука (1955—2013), художника;

31 березня — 90 років із дня народження Галини Гордасевич (1935—2001), письменниці, публіцистки, громадської діячки;

1 квітня — 220 років із дня народження Платона Бориспольця (1805—1880), художника, літографа;

2 квітня — 120 років із дня народження Сергія (Сержа) Лифаря (1905—1986), артиста балету, хореографа, педагога, теоретика балетного мистецтва;

4 квітня — 110 років із дня народження Миколи Лемика (1915—1941), діяча ОУН, підпільника, борця за незалежність України у XX столітті;

5 квітня — 90 років із дня народження Василя Ілляшенка (1935—2014), кінорежисера, сценариста, письменника, педагога;

5 квітня — 90 років із дня народження Миколи Сороки (1935—2017), письменника, публіциста, журналіста;

7 квітня — 120 років із дня народження Миколи Частія (1905—1962), оперного співака;

9 квітня — 90 років із дня народження Тамари Коломієць (1935—2023), поетеси, перекладачки;

10 квітня — 50 років із дня народження Олексія Братушки (1975—2014), Героя Небесної Сотні, Героя України;

11 квітня — 90 років із дня народження Петра Думича (1935—2009), художника декоративного мистецтва;

14 квітня — 170 років із дня народження Костя Паньківського (1855—1915), журналіста, видавця, громадського діяча, співзасновника Наукового товариства імені Шевченка;

14 квітня — 130 років із дня народження Йосипа Гірняка (1895—1989), театрального актора і режисера, драматурга, педагога, репресованого;

14 квітня — 80 років із дня народження Сергія Дяченка (1945—2022), письменника-фантаста, сценариста;

15 квітня — 140 років із дня народження Миколи Даденкова (1885—1955), педагога, автора першого підручника з історії педагогіки в Україні;

17 квітня — 170 років із дня народження Марії Садовської-Барілотті (1855—1891), співачки, актриси;

17 квітня — 130 років із дня народження Олександра Хвостенка-Хвостова (справжнє прізвище — Хвостенко) (1895—1968), художника театру, графіка;

18 квітня — 130 років із дня народження Юрія Шкрумеляка (1895—1965), письменника, перекладача, журналіста;

18 квітня — 100 років із дня народження Івана Катрушенка (1925—2012), художника, графіка;

18 квітня — 90 років із дня народження Миколи Чурилова (1935—2014), художника-постановника анімаційних фільмів;

21 квітня — 110 років із дня народження Володимира Яценка (1915—2010), художника, мистецтвознавця;

23 квітня — 130 років із дня народження Лева Биковського (1895—1992), бібліографа, книгознавця, бібліотекознавця, історика, мемуариста та журналіста у США;

26 квітня — 90 років із дня народження Станіслава Тельнюка (1935—1990), письменника, літературного критика, редактора, перекладача;

26 квітня — 70 років із дня народження Володимира Топія (1955—2014), Героя Небесної Сотні, Героя України;

28 квітня — 160 років із дня народження Миколи Івасюка (1865—1937), художника, громадського діяча, репресованого;

28 квітня — 150 років із дня народження Модеста Сосенка (1875—1920), художника, ілюстратора;

28 квітня — 60 років із дня народження Богдана Вайди (1965—2014), Героя Небесної Сотні, Героя України;

29 квітня — 150 років із дня народження Модеста Менцинського (1875—1935), оперного співака;

2 травня — 140 років із дня народження Гната Стефаніва (1885—1949), військового діяча, начального команданта Української Галицької армії, полковника Української Галицької армії і Армії УНР, борця за незалежність України у XX столітті;

2 травня — 100 років із дня народження Леоніда Орленка (1925—1994), художника монументального мистецтва;

3 травня — 120 років із дня народження Юрія Лавріненка (1905—1987), літературознавця, публіциста, есеїста, історика, громадського та культурного діяча, репресованого, першого дослідника «Розстріляного Відродження»;

5 травня — 170 років із дня народження Антоніни Осиповичевої (1855—1926), актриси, співачки;

5 травня — 80 років із дня народження Богдани Процак (1945—2017), громадської діячки, очільниці осередків «Союзу українок» та Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка у Севастополі;

6 травня — 100 років із дня народження Станіслава Ремчукова (1925—2011), художника, графіка;

7 травня — 170 років із дня народження Миколи Кащенка (1855—1935), вченого, біолога, ембріолога, селекціонера, академіка;

7 травня — 160 років із дня народження Марка Грушевського (1865—1938), церковного діяча, етнографа, краєзнавця, педагога, репресованого;

7 травня — 140 років із дня народження Федора Дудка (1885—1962), письменника, журналіста, культурного та громадського діяча у США;

7 травня — 120 років із дня народження Івана Гурина (1905—1995), фольклориста, лексикографа, етнографа, мовознавця, педагога, громадського діяча;

9 травня — 140 років із дня народження Степана Постернака (1885—1938), бібліотекознавця, бібліографа, педагога, історика освіти, громадського діяча;

9 травня — 120 років із дня народження Ольги Юнак (1905—1993), художниці, графікині;

11 травня — 110 років із дня народження Оксани Грицей (1915—1988), майстрині декоративного мистецтва;

11 травня — 100 років із дня народження Зої Давиденко (1925—2009), художниці декоративного мистецтва, педагогині;

11 травня — 100 років із дня народження Миколи Рушковського (1925—2018), актора театру та кіно, театрального педагога;

11 травня — 80 років із дня народження Миколи Попінова (1945—2005), художника монументального мистецтва, графіка;

12 травня — 160 років із дня народження Софії Окуневської-Морачевської (1865—1926), першої жінки-лікарки в Австро-Угорщині, укладачки словника української медичної термінології, громадської діячки, учасниці феміністичного руху в Західній Україні;

12 травня — 150 років із дня народження Якова Чепіги (Зеленкевича) (1875—1938), педагога, психолога, громадського діяча, репресованого;

13 травня — 110 років із дня народження Миколи Анищенка (1915—2009), художника театру, графіка;

13 травня — 90 років із дня народження Леоніда Кондратського (1935—2023), архітектора;

14 травня — 80 років із дня народження Ростислава Міщука (1945—1994), філолога, літературознавця;

15 травня — 180 років із дня народження Іллі Мечникова (1845—1916), вченого, імунолога, мікробіолога, геронтолога, лауреата Нобелівської премії у галузі фізіології та медицини, академіка;

16 травня — 130 років із дня народження Тодося (справжнє ім’я — Теодосій) Осьмачки (1895—1962), письменника, перекладача, репресованого;

17 травня — 140 років із дня народження Миколи Удовиченка (1885—1935), військового та державного діяча, генерала Армії УНР, борця за незалежність України у XX столітті;

17 травня — 100 років із дня народження Сергія Сміяна (1925—2014), театрального режисера, актора, педагога;

17 травня — 100 років із дня народження Анатолія Камінського (1925—2019), публіциста, політичного діяча, керівника української редакції «Радіо Свобода»;

19 травня — 120 років із дня народження Самуїла Кручакова (1905—1969), художника;

20 травня — 210 років із дня народження Віктора Григоровича (1815—1876), педагога, славіста;

21 травня — 130 років із дня народження Костянтина Богуславського (1895—1937), композитора, співака, хорового диригента, музичного редактора, репресованого;

21 травня — 130 років із дня народження Никифора Дровняка (1895—1968), художника-примітивіста;

22 травня — 130 років із дня народження Кирила Гвоздика (1895—1981), художника-монументаліста, репресованого;

24 травня — 150 років із дня народження Федора Тарановського (1875—1936), історика права, педагога;

25 травня — 120 років із дня народження Давида Яновера (1905—1972), організатора кіновиробництва, актора;

25 травня — 100 років із дня народження Олександра Ворони (1925—2021), художника монументального мистецтва, графіка, педагога;

25 травня — 90 років із дня народження Юрія Ярмиша (1935—2013), письменника, критика, публіциста, педагога;

25 травня — 80 років із дня народження Сергія Пустовійта (1945—1992), художника;

25 травня — 50 років із дня народження Віктора Прохорчука (1975—2014), Героя Небесної Сотні, Героя України;

26 травня — 180 років із дня народження Володислава Федоровича (1845—1918), публіциста, громадського, політичного, культурного, освітнього діяча, мецената;

30 травня — 110 років із дня народження Богдана Весоловського (1915—1971), композитора, співака, акордеоніста;

31 травня — 160 років із дня народження Марії Старицької (1865—1930), театральної актриси, режисерки, педагогині;

31 травня — 90 років із дня народження Володимира Капустяна (1935—1998), кінодраматурга, сценариста, письменника, редактора;

31 травня — 90 років із дня народження Валентина Філіпенка (1935—2013), художника, педагога;

1 червня — 130 років із дня народження Романа Придаткевича (1895—1980), композитора, скрипаля, музикознавця, педагога;

2 червня — 180 років із дня народження Юстина Пігуляка (1845—1919), художника-портретиста, громадського діяча;

2 червня — 100 років із дня народження Ігоря Стаханова (1925—2008), графіка, педагога;

3 червня — 110 років із дня народження Костянтина Шонк-Русича (1915—1985), художника-емальєра, мистецтвознавця у США;

5 червня — 150 років із дня народження Ольги Бачинської (1875—1951), громадської діячки, колекціонерки, дослідниці народної вишивки;

5 червня — 140 років із дня народження Михайла Гордієвського (1885—1938), філософа, історика, освітнього діяча;

5 червня — 130 років із дня народження Юліана Шпола (справжні ім’я та прізвище — Михайло Яловий) (1895—1937), письменника, драматурга, публіциста, літературного критика, представника «Розстріляного Відродження», репресованого;

5 червня — 100 років із дня народження Миколи Плав’юка (1925—2012), політичного та громадського діяча, останнього Президента УНР в екзилі, голови ОУН, борця за незалежність України у XX столітті;

5 червня — 90 років із дня народження Євгена Концевича (1935—2010), письменника, дисидента, перекладача, громадського діяча;

6 червня — 170 років із дня народження Івана Білоконського (1855—1931), публіциста, педагога, громадського діяча;

6 червня — 150 років із дня народження Сергія Шемета (1875—1957), громадського та політичного діяча, журналіста;

6 червня — 140 років із дня народження Михайла Микиші (1885—1971), оперного співака, педагога;

6 червня — 110 років із дня народження Михайла Тодорова (1915—1997), художника;

6 червня — 80 років із дня народження Олександра Комаровського (1945—2002), архітектора;

6 червня — 70 років із дня народження Святослава Каштелянчука (1955—2013), художника театру та кіно, графіка, ювеліра;

7 червня — 290 років із дня народження Кирила Головачевського (Гловачевського) (1735—1823), художника, педагога;

7 червня — 100 років із дня народження Віля Гримича (1925—2016), перекладача, есеїста, літературознавця, культурного та громадського діяча;

7 червня — 80 років із дня народження Іллі Безбаха (1945—2017), художника, музеєзнавця;

8 червня — 170 років із дня народження Наталії Кобринської (1855—1920), письменниці, журналістки, громадської діячки, учасниці феміністичного руху;

12 червня — 200 років із дня народження Антонія Шнайдера (1825—1880), краєзнавця, колекціонера, історика, археолога, етнографа;

13 червня — 160 років із дня народження Антона Попеля (1865—1910), скульптора, педагога;

14 червня — 150 років із дня народження Володимира Григоровича-Барського (1875-після 1926), композитора, піаніста, педагога;

16 червня — 100 років із дня народження Марії Вальо (1925—2011), бібліографині, літературознавиці;

17 червня — 80 років із дня народження Ігоря Січовика (1945—2021), письменника, драматурга;

18 червня — 110 років із дня народження Леоніда Чернова (1915—1990), художника, графіка;

19 червня — 130 років із дня народження Олександра Бродського (1895—1969), вченого, фізика, хіміка, академіка;

20 червня — 150 років із дня народження Полікарпа (справжнє ім’я — Петро) Сікорського (1875—1953), церковного та громадського діяча, митрополита Української автокефальної православної церкви в діаспорі;

20 червня — 130 років із дня народження Діонісія (Діонизія) Зубрицького (1895—1949), літературознавця, письменника, публіциста, культурного і громадського діяча, священника;

20 червня — 100 років із дня народження Андрія Німенка (1925—2006), скульптора, графіка, мистецтвознавця, письменника;

20 червня — 90 років із дня народження Володимира Перепаді (1935—2018), скульптора, педагога;

21 червня — 220 років із дня народження Миколи Закревського (1805—1871), історика, фольклориста, етнографа, археолога, художника, мовознавця, письменника;

21 червня — 140 років із дня народження Ігоря (справжнє ім’я — Іван) Губи (1885—1966), церковного діяча;

23 червня — 100 років із дня народження Євгена Дущенка (1925—2011), диригента, педагога;

27 червня — 140 років із дня народження Антоніни Кудрицької (1885—1971), фольклористки;

29 червня — 120 років із дня народження Володимира Фемеліді (1905—1931), композитора, диригента;

2 липня — 200 років із дня народження Володимира Александрова (1825—1894), письменника, музиканта, фольклориста, перекладача;

2 липня — 60 років із дня народження Романа Стельмащука (1965—2015), музикознавця, композитора, аранжувальника, педагога;

3 липня — 140 років із дня народження Юліана Буцманюка (1885—1967), художника-монументаліста, педагога;

3 липня — 140 років із дня народження Прохора Вороніна (1885—1940), письменника, драматурга, перекладача;

3 липня — 100 років із дня народження Дмитра Волкова (1925—1996), вченого, фізика-теоретика, академіка;

3 липня — 70 років із дня народження Валерія Албула (1955—2018), художника декоративного мистецтва, кераміста;

4 липня — 100 років із дня народження Анатолія Фоміна (1925—2013), художника;

4 липня — 120 років із дня народження Михайла Оратовського (1905—1966), вченого у галузі аграрних наук, селекціонера сортів черешні;

6 липня — 90 років із дня народження Генріха Нечипоренка (1935—2005), художника, графіка, художника монументального мистецтва;

6 липня — 80 років із дня народження Юлії Лазаревської (1945—2021), сценаристки, звукооператорки, режисерки, художниці;

8 липня — 130 років із дня народження Ігоря Тамма (1895—1971), фізика-теоретика, академіка, лауреата Нобелівської премії з фізики;

8 липня — 100 років із дня народження Геннадія Довнара (1925—2009), письменника, драматурга, публіциста;

9 липня — 110 років із дня народження Миколи Сиротюка (1915—1984), літературознавця, письменника;

9 липня — 90 років із дня народження Юлія Шейніса (1935—2012), художника, графіка;

10 липня — 250 років із дня народження Петра Прокоповича (1775—1850), пасічника, винахідника, основоположника раціонального бджільництва, педагога;

10 липня — 100 років із дня народження Володимира Сташиса (1925—2011), вченого, правознавця, педагога, Героя України;

10 липня — 100 років із дня народження Станіслава Кононовича Славича-Приступи (1925—2013), письменника, публіциста, сценариста, громадського діяча;

11 липня — 110 років із дня народження Володимира Оглобліна (1915—2005), актора театру та кіно, театрального режисера;

11 липня — 100 років із дня народження Василя Габди (1925—2003), художника;

11 липня — 90 років із дня народження Ігоря Лацанича (1935—2003), диригента, музиканта;

12 липня — 110 років із дня народження Петра Тронька (1915—2011), історика, краєзнавця, пам’яткоохоронця, організатора музейної справи, громадського діяча, академіка, Героя України;

12 липня — 90 років із дня народження Вадима Гетьмана (1935—1998), економіста, банкіра, фінансиста, політичного діяча, народного депутата України першого та другого скликань, Героя України;

13 липня — 140 років із дня народження Степана Балицького (1885—1965), гончара;

13 липня — 140 років із дня народження Остапа Лисенка (1885—1968), музикознавця, педагога, письменника, етнографа, громадського і культурного діяча;

13 липня — 100 років із дня народження Петра Столяренка (1925—2018) — художника, пейзажиста, мариніста;

13 липня — 90 років із дня народження Наталії Харакоз (1935—2022), письменниці, журналістки, громадської діячки;

15 липня — 100 років із дня народження Василя Діянича (1925—1980), поета, журналіста;

16 липня — 140 років із дня народження Володимира Сальського (1885—1940), військового діяча, генерала Армії УНР, борця за незалежність України у XX столітті;

18 липня — 170 років із дня народження Володимира Ястребова (1855—1899), історика, археолога, етнографа, фольклориста, педагога;

19 липня — 180 років із дня народження Іллі Слатіна (1845—1931), піаніста, педагога, диригента, музичного та громадського діяча;

20 липня — 330 років із дня народження Іллi Турчиновського (1695-після 1725), письменника, співака, актора, диригента, священника;

21 липня — 130 років із дня народження Василя Степанченка (1895—1939), хорунжого Армії УНР, інженера, борця за незалежність України у XX столітті;

21 липня — 50 років із дня народження Євгена Гулевича (1975—2022), культуролога, перекладача, журналіста, редактора, громадського діяча, учасника російсько-української війни;

23 липня — 140 років із дня народження Никифора Гірняка (1885—1962), публіциста, військового та освітнього діяча;

23 липня — 90 років із дня народження Володимира Кравця (1935—2022), архітектора, художника театру, графіка, педагога;

23 липня — 90 років із дня народження Володимира Матвіїшина (1935—2012), літературознавця;

24 липня — 120 років із дня народження Анатоля Курдидика (1905—2001), письменника, журналіста, громадського діяча;

25 липня — 130 років із дня народження Івана Недільського (1895—1970), композитора, віолончеліста, педагога у США;

25 липня — 40 років із дня народження Богдана Сольчаника (1985—2014), учасника Революції Гідності, Героя Небесної Сотні, Героя України;

27 липня — 100 років із дня народження Івана Мартьянова (1925—2010), художника книжкової і станкової графіки;

27 липня — 90 років із дня народження Володимира Юрчишина (1935—2010), графіка;

28 липня — 130 років із дня народження Володимира Герасименка (1895—1984), літературознавця, історика, громадського діяча;

28 липня — 40 років із дня народження Віри Анатій (1985—2022), військовослужбовиці, учасниці російсько-української війни;

29 липня — 160 років із дня народження Андрея Шептицького (1865—1944), церковного та громадського діяча, митрополита (предстоятеля) Української Греко-Католицької Церкви, мецената;

29 липня — 120 років із дня народження Пантелеймона Мусієнка (1905—1980), художника декоративного мистецтва, мистецтвознавця;

29 липня — 100 років із дня народження Вадима Одайника (1925—1984), художника;

29 липня — 40 років із дня народження Михайла Цимбалістого (1985—2019), військовослужбовця, учасника російсько-української війни;

31 липня — 90 років із дня народження Ніни Велігоцької (1935—2015), художниці, мистецтвознавиці;

3 серпня — 100 років із дня народження Василя Омеляненка (1925—2021), майстра декоративного мистецтва;

3 серпня — 90 років із дня народження Івана Ковтонюка (1935—2017), художника;

10 серпня — 150 років із дня народження Олександра Коваленка (1875—1963), вченого, письменника, інженера, громадського та політичного діяча;

11 серпня — 120 років із дня народження Юрія (справжнє ім’я — Іван) Кобилецького (1905—1987), письменника, літературознавця, критика, педагога;

12 серпня — 100 років із дня народження Олега Геращенка (1925—1992), вченого у галузі теплофізики, засновника школи теплометрії;

13 серпня — 90 років із дня народження Віктора Герасимчука (1935—2004), композитора;

16 серпня — 90 років із дня народження Марії Буряк (1935—2008), майстрині декоративного мистецтва;

17 серпня — 80 років із дня народження Віктора Киркевича (Кіркевича) (1945—2022), краєзнавця, літератора, журналіста, колекціонера;

18 серпня — 160 років із дня народження Володимира Садовського (1865—1940), хорового диригента, співака, критика, священника, громадського діяча;

19 серпня — 160 років із дня народження Олександра Малинки (1865—1941), етнографа, фольклориста;

20 серпня — 130 років із дня народження Омеляна Нижанківського (1895—1973), піаніста, органіста, композитора, музикознавця, диригента, педагога, культурного діяча;

21 серпня — 130 років із дня народження Юрія Вороного (1895—1961), лікаря-хірурга, який здійснив першу у світі операцію з пересадки внутрішнього органу живій людині, учасника бою під Крутами, борця за незалежність України у XX столітті;

21 серпня — 110 років із дня народження Лідії Мак-Тимошенко (творчий псевдонім — Лариса Мурович) (1915—2002), поетеси, перекладачки, діячки ОУН, журналістки, педагогині, учасниці об’єднання українських письменників у діаспорі «Слово»;

21 серпня — 110 років із дня народження Георгія Яблонського (1915—1955), художника, педагога;

24 серпня — 140 років із дня народження Євгена Бачинського (1885—1978), церковного, громадського, політичного діяча, єпископа Української автокефальної православної церкви, журналіста, видавця, дипломата;

25 серпня — 140 років із дня народження Євгена Нагірного (1885—1951), архітектора;

25 серпня — 110 років із дня народження Олексія Сеника (творчий псевдонім — Олекса Запорізький) (1915—1968), поета, байкаря, драматурга, репресованого;

27 серпня — 100 років із дня народження Феодосія Рогового (1925—1992), письменника;

28 серпня — 260 років із дня народження Тадеуша Чацького (1765—1813), освітнього діяча, історика, засновника Кременецького ліцею;

28 серпня — 100 років із дня народження Григорія Павленка (1925—1992), художника кіно;

28 серпня — 90 років із дня народження Василя Вихристенка (1935—2016), поета, перекладача, публіциста;

28 серпня — 60 років із дня народження Сергія Слабенка (1965—2023), політичного та державного діяча, народного депутата України четвертого скликання, військовослужбовця, учасника російсько-української війни;

29 серпня — 150 років із дня народження Лонгіна Цегельського (1875—1950), дипломата, адвоката, журналіста, видавця, громадського та політичного діяча;

29 серпня — 100 років із дня народження Дмитра Катиніна (1925—2011), графіка, художника;

29 серпня — 80 років із дня народження Михайла Каца (1945—2004), художника, кінорежисера, сценариста;

31 серпня — 110 років із дня народження Юрія Жлуктенка (1915—1990), мовознавця, перекладознавця, перекладача, педагога;

1 вересня — 90 років із дня народження Зеновія Флінти (1935—1988), художника декоративного мистецтва, художника, графіка;

1 вересня — 50 років із дня народження Ігоря Ткачука (1975—2014), Героя Небесної Сотні, Героя України;

2 вересня — 190 років із дня народження Петра Єфименка (1835—1908), етнографа, фольклориста, історика, літературного критика, бібліографа, громадського діяча;

2 вересня — 180 років із дня народження Івана Білика (справжнє прізвище — Рудченко) (1845—1905), фольклориста, етнографа, письменника, публіциста, перекладача, літературного критика;

2 вересня — 160 років із дня народження Андрія Андрейчина (1865—1914), гравера, літографа, видавця, культурного та громадського діяча;

3 вересня — 150 років із дня народження Ольги Окуневської (1875—1960), піаністки, педагогині, культурної та освітньої діячки;

4 вересня — 100 років із дня народження Івана Шостака (1925—2001), майстра декоративного мистецтва;

5 вересня — 100 років із дня народження Михайла Кречка (1925—1996), композитора, хорового диригента, педагога;

6 вересня — 100 років із дня народження Петра Мовчуна (1925—2010), скульптора;

7 вересня — 150 років із дня народження Олександра Мурашка (1875—1919), художника, педагога, громадського діяча;

8 вересня — 50 років із дня народження Андрія Жованика (1975—2022), військовослужбовця, учасника російсько-української війни;

9 вересня — 180 років із дня народження Мар’яна Ломницького (1845—1915), вченого-натураліста, ентомолога, геолога;

10 вересня — 140 років із дня народження Олександра Палладіна (1885—1972), вченого, біохіміка, академіка, громадського діяча, педагога;

10 вересня — 120 років із дня народження Володимира Костецького (1905—1968), художника, педагога;

11 вересня — 30 років із дня народження Юрія Поправки (1995—2014), учасника Революції Гідності, Героя України, одного з перших загиблих громадських активістів під час російського воєнного вторгнення 2014 року (антитерористичної операції);

12 вересня — 150 років із дня народження Олександра Кошиця (1875—1944), хорового диригента, композитора, педагога, етнографа, громадського діяча;

12 вересня — 120 років із дня народження Олександра Запорожця (1905—1981), вченого, психолога;

12 вересня — 100 років із дня народження Мелетія Семенюка (1925—2004), воїна УПА, політв’язня радянського режиму, учасника Норильського повстання в ГУЛАГу, борця за незалежність України у XX столітті;

12 вересня — 100 років із дня народження Олександра Лопухова (1925—2009), художника, педагога, громадського діяча;

13 вересня — 150 років із дня народження Михайла Мочульського (1875—1940), літературознавця, літературного критика, перекладача;

14 вересня — 110 років із дня народження Галини Зорі (1915—2002), художниці, педагогині;

15 вересня — 170 років із дня народження Якима Бігдая (1855—1909), фольклориста, композитора, режисера;

15 вересня — 120 років із дня народження Хацкеля Наделя (1905—1968), бібліографа, бібліотекознавця, історика літератури, фольклориста, сходознавця;

15 вересня — 100 років із дня народження Володимира Геншке (1925—1984), художника декоративного мистецтва;

16 вересня — 110 років із дня народження Марії Химинець (1915—2014), військової та громадської діячки, учасниці організації «Жіноча Січ», борця за незалежність України у XX столітті;

18 вересня — 120 років із дня народження Степана Охримовича (1905—1931), політичного діяча, співзасновника та діяча ОУН, борця за незалежність України у XX столітті;

19 вересня — 320 років із дня народження Йоасафа (Йоасафата) Бєлгородського (справжні ім’я та прізвище — Яким Горленко) (1705—1754), освітнього та церковного діяча, письменника;

19 вересня — 150 років із дня народження Федора Кушнерика (1875—1941), кобзаря, поета;

20 вересня — 80 років із дня народження Світлани Йовенко (1945—2021), письменниці, літературної критикині, публіцистки, перекладачки;

22 вересня — 190 років із дня народження Олександра Потебні (1835—1891), мовознавця, літературознавця, фольклориста, філософа, педагога;

23 вересня — 90 років із дня народження Маргарити Ніколаєвої (1935—1993), спортсменки, спортивної гімнастки, олімпійської чемпіонки;

24 вересня — 150 років із дня народження В’ячеслава Розвадовського (1875—1943), художника, педагога, популяризатора народного мистецтва;

25 вересня — 100 років із дня народження Юрія Хілобокова (1925—1996), диригента, скрипаля, педагога;

25 вересня — 100 років із дня народження Михайла Бароянца (1925—2006), художника;

26 вересня — 140 років із дня народження Михайла Орисика (1885—1946), майстра декоративного мистецтва, педагога, засновника школи дерев’яної лемківської скульптури;

27 вересня — 150 років із дня народження Олександра Вербицького (1875—1958), архітектора, інженера, педагога;

27 вересня — 140 років із дня народження Всеволода Зуммера (1885—1970), мистецтвознавця, педагога, репресованого;

27 вересня — 130 років із дня народження Володимира Кобилянського (1895—1919), поета, перекладача;

29 вересня — 180 років із дня народження Івана Карпенка-Карого (справжнє прізвище — Тобілевич) (1845—1907), письменника, драматурга, актора, режисера;

1 жовтня — 190 років із дня народження Остапа Волощака (1835—1918), ботаніка, зоолога, педагога;

1 жовтня — 100 років із дня народження Марії Савчин (1925—2013), діячки ОУН і УПА, борця за незалежність України у XX столітті;

2 жовтня — 160 років із дня народження Дениса Січинського (1865—1909), композитора, хорового диригента, педагога, громадського діяча;

2 жовтня — 90 років із дня народження Юрія Савченка (1935—2018), художника;

2 жовтня — 90 років із дня народження Ірми Тоцької (1935—2013), музеєзнавиці, історикині, археологині;

4 жовтня — 140 років із дня народження Дмитра Андрусенка (1885—1965), бандуриста, диригента, педагога;

8 жовтня — 100 років із дня народження Леля Кузьмінкова (1925—2012), художника, графіка, скульптора, художника монументально-декоративного мистецтва, громадського діяча;

8 жовтня — 100 років із дня народження Степана Стельмащука (1925—2011), хорового диригента, композитора, музиканта, фольклориста, педагога, культурного та громадського діяча;

9 жовтня — 140 років із дня народження Володимира Свідзинського (1885—1941), поета, перекладача, літературознавця, представника «Розстріляного Відродження», репресованого;

14 жовтня — 170 років із дня народження Юрія-Калмана Жатковича (1855—1920), перекладача, письменника, літературознавця, історика, етнографа, священника;

15 жовтня — 130 років із дня народження Володимира Гжицького (1895—1973), письменника, публіциста, перекладача, мемуариста;

17 жовтня — 110 років із дня народження Марка Янковського (1915—1980), художника театру;

17 жовтня — 90 років із дня народження Олександра Пономарева (1935—2020), вченого, мовознавця, перекладача, публіциста, етнолога, літературознавця, громадського діяча;

17 жовтня — 80 років із дня народження Володимира Чепелика (1945—2021), скульптора, педагога;

18 жовтня — 100 років із дня народження Петра Мороза (1925—2013), художника, графіка;

19 жовтня — 130 років із дня народження Петра Гузя (1895—1959), кобзаря;

19 жовтня — 80 років із дня народження Володимира Кочергіна (1945—1991), поета;

19 жовтня — 60 років із дня народження Миколи Троїцького (1965—2015), військовослужбовця, учасника російсько-української війни;

20 жовтня — 100 років із дня народження Дмитра Шкрібляка (1925—2008), майстра декоративного мистецтва;

22 жовтня — 100 років із дня народження Петра Медведика (1925—2006), літературознавця, фольклориста, етнографа, бібліографа, мистецтвознавця та краєзнавця;

22 жовтня — 90 років із дня народження Бориса Олійника (1935—2017), поета, перекладача, громадського та політичного діяча, народного депутата України першого — четвертого скликань, Героя України, академіка;

23 жовтня — 130 років із дня народження Миколи Божинського-Божка (1895—1918), воїна Армії УНР, учасника бою під Крутами, борця за незалежність України у XX столітті;

23 жовтня — 110 років із дня народження Зінаїди Волковинської (1915—2010), художниці, графікині;

24 жовтня — 130 років із дня народження Пилипа Драника (1895—1930), військового діяча, сотника Армії УНР, повстанського отамана, художника, борця за незалежність України у XX столітті;

24 жовтня — 50 років із дня народження Леоніда Полянського (1975—2014), Героя Небесної Сотні, Героя України;

25 жовтня — 140 років із дня народження Карпа Трохименка (1885—1979), художника, педагога, історика образотворчого мистецтва;

26 жовтня — 140 років із дня народження Андрія Ніковського (1885—1942), громадського та політичного діяча, члена Української Центральної Ради, літературознавця, мовознавця, журналіста, борця за незалежність України у XX столітті;

27 жовтня — 280 років із дня народження Максима Березовського (1745—1777), композитора, диригента, співака;

27 жовтня — 140 років із дня народження Юхима Михайліва (1885—1935), художника, поета, пам’яткоохоронця і мистецтвознавця;

27 жовтня — 120 років із дня народження Тамари Мороз-Стрілець (1905—1994), письменниці, літературознавиці;

27 жовтня — 90 років із дня народження Віталія Куликова (1935—2015), художника, графіка, книжкового дизайнера, педагога;

28 жовтня — 130 років із дня народження Майка (Михайла) Йогансена (1895—1937), письменника, літературного критика, перекладача, журналіста, мовознавця, сценариста, представника «Розстріляного Відродження», репресованого;

28 жовтня — 100 років із дня народження Георгія Кислого (1925—1997), архітектора;

30 жовтня — 200 років із дня народження Дмитра Безперчого (1825—1913), художника, графіка, педагога;

30 жовтня — 100 років із дня народження Ірини Савицької-Козак (1925—2015), діячки ОУН і УПА, борця за незалежність України у XX столітті;

31 жовтня — 140 років із дня народження Сергія Жука (1885—1969), скульптора, письменника, перекладача, мистецтвознавця;

1 листопада — 90 років із дня народження Маргарити Жиліної (1935—2022) художниці декоративного мистецтва, педагогині;

1 листопада — 30 років із дня народження Дмитра Коцюбайла (позивний — «Да Вінчі») (1995—2023), військовослужбовця, учасника російсько-української війни, Героя України;

2 листопада — 140 років із дня народження Петра Будникова (1885—1968), вченого, хіміка, академіка;

2 листопада — 90 років із дня народження Володимира Коломійця (1935—2017), письменника;

3 листопада — 160 років із дня народження Сергія Мартоса (1865—1911), письменника, перекладача;

4 листопада — 130 років із дня народження Василя Кучабського (1895—1945), історика, публіциста, політичного, громадського та військового діяча;

5 листопада — 110 років із дня народження Анатолія Хорунжого (1915—1991), письменника, журналіста;

6 листопада — 170 років із дня народження Дмитра Яворницького (1855—1940), історика, вченого, археолога, етнографа, письменника, академіка;

6 листопада — 120 років із дня народження Дмитра Головка (1905—1978), художника декоративного мистецтва;

6 листопада — 100 років із дня народження Миколи Петренка (1925—2020), письменника, драматурга, журналіста;

6 листопада — 100 років із дня народження Олени Француз (1925—2012), майстрині декоративного мистецтва у галузі ткацтва;

7 листопада — 110 років із дня народження Наталії Скорульської (1915—1982), балерини, балетмейстерки, лібретистки, педагогині;

8 листопада — 130 років із дня народження Михайла Палія-Сидорянського (1895—1963), військового діяча, полковника Армії УНР, повстанського отамана, борця за незалежність України у XX столітті;

9 листопада — 140 років із дня народження Віктора Барвінського (1885—1940), історика, архівіста;

11 листопада — 140 років із дня народження Віктора Андрієвського (1885—1967), громадського діяча, публіциста, педагога;

11 листопада — 130 років із дня народження Зиновія Лиська (1895—1969), композитора, музикознавця, фольклориста, педагога у США;

12 листопада — 220 років із дня народження Дмитра Старицького (1805-після 1871), театрального діяча, режисера, драматурга;

12 листопада — 200 років із дня народження Михайла Ващенка-Захарченка (1825—1912), вченого, математика, педагога;

12 листопада — 120 років із дня народження Івана Крушельницького (1905—1934), поета, драматурга, графіка, мистецтвознавця, літературного критика, представника «Розстріляного Відродження», репресованого;

13 листопада — 100 років із дня народження Людмили Міляєвої (1925—2022), мистецтвознавиці, педагогині;

14 листопада — 140 років із дня народження Соні Делоне (справжні ім’я та прізвище — Сара Штерн) (1885—1979), художниці, дизайнерки;

16 листопада — 130 років із дня народження Галини Орлівни (справжнє прізвище — Мневська) (1895—1955), театральної актриси, письменниці, перекладачки, педагогині;

16 листопада — 150 років із дня народження Івана Левицького (1875—1938), скрипаля, композитора, хорового диригента, педагога;

16 листопада — 110 років із дня народження Григорія Томенка (1915—1994), художника;

17 листопада — 120 років із дня народження Михайла Жовтобрюха (1905—1995), мовознавця;

17 листопада — 100 років із дня народження Анатолія Буковського (1925—2006), кінорежисера, актора, сценариста;

18 листопада — 100 років із дня народження Зіновії Масляк (1925—1984), художниці декоративного мистецтва;

18 листопада — 80 років із дня народження Миколи Фірсова (1945—2022), художника декоративного мистецтва, кераміста;

19 листопада — 150 років із дня народження Катрі Гриневичевої (справжні ім’я та прізвище — Катерина Гриневич) (1875—1947), письменниці, громадської діячки;

19 листопада — 130 років із дня народження Степана Масляка (1895—1960), поета, перекладача;

19 листопада — 100 років із дня народження Аліни Ламах (1925—2020), художниці, майстрині декоративного мистецтва;

20 листопада — 150 років із дня народження Миколи Мельника (1875—1954), вченого, ботаніка, природознавця;

20 листопада — 100 років із дня народження Георгія Павлюка (1925—1987), художника, педагога;

21 листопада — 140 років із дня народження Нестора Городовенка (1885—1964), хорового диригента, педагога, художнього керівника капели «Думка»;

23 листопада — 60 років із дня народження Олега Куцина (1965—2022), військовослужбовця, учасника російсько-української війни;

24 листопада — 220 років із дня народження Олекси (Олексія) Стороженка (1805—1874), письменника, етнографа, драматурга;

25 листопада — 100 років із дня народження Юрія Бедзика (1925—2008), письменника, драматурга;

26 листопада — 120 років із дня народження Ніла Хасевича (1905—1952), художника, політичного діяча, підпільника, воїна УПА, борця за незалежність України у XX столітті;

26 листопада — 100 років із дня народження Опанаса Заливахи (1925—2007), художника, графіка, скульптора, громадського діяча, політв’язня радянського режиму;

28 листопада — 90 років із дня народження Бориса Пяниди (1935—2020), художника декоративного мистецтва;

29 листопада — 80 років із дня народження Олександра Поступного (1945—2009), художника;

30 листопада — 90 років із дня народження Дмитра Чередниченка (1935—2021), письменника, перекладача, літературного редактора, мистецтвознавця, педагога;

1 грудня — 130 років із дня народження Миколи Бутовича (1895—1961), художника, графіка, письменника;

3 грудня — 150 років із дня народження Олександра Грекова (1875—1959), військового діяча, генерал-хорунжого Армії УНР, командувача Української Галицької армії, репресованого, борця за незалежність України у XX столітті;

3 грудня — 110 років із дня народження Тетяни Чернишової (1915—1997), кінооператорки;

5 грудня — 140 років із дня народження Миколи Погрібняка (1885—1965), художника, педагога;

5 грудня — 130 років із дня народження Миколи Охременка (1895—1979) винороба;

5 грудня — 100 років із дня народження Михайла Ткаченка (1925—1999), художника, мистецтвознавця, педагога;

8 грудня — 90 років із дня народження Юрія Лукана (1935—2001), письменника, культурного діяча;

9 грудня — 120 років із дня народження Стефанії Гебус-Баранецької (1905—1985), художниці, графікині;

9 грудня — 100 років із дня народження Василя Романюка (Володимира) (1925—1995), патріарха Київського і всієї Руси-України Української Православної Церкви Київського Патріархату, церковного діяча, богослова, члена Української Гельсінської групи, політв’язня радянського режиму, борця за незалежність України у XX столітті;

10 грудня — 150 років із дня народження Данила Роздольського (1875—1902), композитора, священника;

10 грудня — 90 років із дня народження Миколи Гевелюка (1935—1999), художника, графіка;

13 грудня — 120 років із дня народження Андрія Тобілевича (1905—1979), діяча культури, засновника державного заповідника-музею І.К. Карпенка-Карого «Хутір Надія»;

13 грудня — 110 років із дня народження Андрія Бобиря (1915—1994), кобзаря, бандуриста, диригента, педагога;

16 грудня — 130 років із дня народження Семена Міляєва (1895—1961), художника-оформлювача, графіка;

16 грудня — 100 років із дня народження Володимира Беця (1925—2017), скульптора, художника, педагога;

16 грудня — 30 років із дня народження Сергія Табали (1995—2014), військовослужбовця, учасника російсько-української війни, захисника Донецького аеропорту, Героя України;

20 грудня — 170 років із дня народження Амвросія Ждахи (справжнє прізвище — Смаглій) (1855—1927), художника, графіка, збирача усної народної творчості;

22 грудня — 100 років із дня народження Олександра Мікори (1925—2014), художника, графіка, педагога;

24 грудня — 120 років із дня народження Костянтина Данькевича (1905—1984), композитора, піаніста, педагога;

24 грудня — 120 років із дня народження Антона Вальтера (1905—1965), фізика-ядерника, засновника наукової школи ядерної фізики в Харківському університеті, академіка;

25 грудня — 130 років із дня народження Григорія Верьовки (1895—1964), композитора, хорового диригента, педагога;

28 грудня — 110 років із дня народження Василя Непийпива (1915—1994), художника;

31 грудня — 180 років із дня народження Сильвестра Лепкого (1845—1901), письменника, перекладача, священника, громадського та політичного діяча;

31 грудня — 110 років із дня народження Олександра Ковальова (1915—1991), скульптора.

III. Днів пам’яті:

250-ті роковини з часу руйнування російською імперською армією Запорізької Січі (15.06.1775);

10 років із часу завершення боїв за Донецький аеропорт під час російсько-української війни (січень 2015 року, День пам’яті — 20.01.2025).

IV. Відомих подій світової історії:

75 років із часу підписання Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Європейської конвенції з прав людини) (04.11.1950);

50 років із часу підписання Гельсінського акта — Заключного акта Наради з безпеки і співробітництва в Європі, день утворення ОБСЄ (01.08.1975).

ІНША ДАТИ ТА ПОДІЇ:

Січень 2025

2 січня, четвер - День в’язня; День родоводу на Гаїті (відзначається пам'ять предків і близьких, які померли, борючись за свободу); День Берхтольда (Швейцарія, Ліхтенштейн і Ельзас. Відзначається з 14 століття, за однією версією в пам'ять про благословенного Берхтольда з абатства Енгельберг, за іншою теорією, тому що назву пов'язують з дієсловом «берхтен», що означає «ходити, просити про їжу»)

4 січня, субота - День пам'яті полеглих проти колоніальних репресій в Анголі

6 січня, понеділок - День Пате-Лао в Лаосі (в пам'ять про перемогу військово-політичної сили Патет Лао над королівським військом)

9 січня, четвер - Національний день мучеників в Панамі (Martyrs' Day встановлено на згадку про події 1964 року, коли кілька панамських юнаків намагалися підняти панамський прапор в контрольованій США зоні Панамського каналу. Це призвело до збройного конфлікту між військовими США та панамськими цивільними особами); Десяте тевета в Ізраїлі (дата на 2025 рік)

12 січня, неділя - День пам'яті в Туркменістані (День жалоби в честь загиблих 12 січня 1881 року туркмен від рук російських загарбників в битві при фортеці Геок-Тепе, поблизу Ашхабада)

13 січня, понеділок - День пам'яті Стівена Фостера в США (американський композитор, поет і співак, р. 4 липня 1826 розум. 13 січня 1864. Багато його творів залишаються популярними вже більше 150 років)

15 січня, середа - Океанський день в Індонезії (Ocean Duty Day — індонезійці відзначають заслуги, пам'ять і жертви тих, хто брав участь або загинув в різних битвах на морі. Дата приурочена ко дню битви в Арафурському морі, яка відбулася в 1962 році)

18 січня, субота - День пам'яті Маргарити Угорської (християнська католицька традиція. Вона була дочкою угорського короля Бели IV, матір'ю грецької принцеси Марії Ласкаріной, дочки візантійського імператора Нікеї)

20 січня, понеділок - День вшанування захисників Донецького аеропорту в Україні; День пам'яті трагедії в місті Сінслехо в Колумбії (1980)

22 січня, середа - День Соборності (день Злуки)

27 січня, понеділок - Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту; День пам'яті жертв Голокосту в Великобританії; День пам'яті в Італії

28 січня, вівторок - День пам'яті Гавриїла Лесновского в Болгарії (він був щирим християнином, засновником Лісновського монастиря поблизу міста Кратова. Помер в XI столітті)

29 січня, середа - День пам’яті Героїв Крут

19 подій з календаря пам’ятних дат в січні →

Лютий 2025

1 лютого, субота - День пам'яті в Угорщині

3 лютого, понеділок - День чотирьох капеланів в США (день присвячений пам'яті чотирьох капеланів Армії США, які віддали свої життя заради порятунку екіпажу і пасажирів судна «Дорчестер», також вважається Святковим днем єпископської церквою)

10 лютого, понеділок - Національний день пам'яті вигнанців з Істрії і Далматії і жертв Фойбе в Італії

12 лютого, середа - День Червоної Руки (відзначається на рівні ООН з 2002 року як день пам'яті дітей-солдатів, яких втягують в участь у війнах і збройних конфліктах); День пам'яті в Таджикистані (на згадку про загиблих під час масових заворушень в Душанбе 12-14 лютого 1990 року)

15 лютого, субота - День пам’яті воїнів — інтернаціоналістів; День пам'яті воїнів-інтернаціоналістів в Білорусі; День пам'яті Сьюзен Б. Ентоні в США (Сьюзен була американської активісткою і борцем за громадянські права жінок. Їй вдалося зіграти в XIX столітті одну з ключових ролей в суфражістскому русі США)

19 лютого, середа - День пам'яті Шиваджи Джайант в штаті Махараштра, Індія (національний герой Індії народився 19 лютого 1630, помер 3 квітня 1680)

20 лютого, четвер - День Героїв Небесної Сотні

21 лютого, п’ятниця - День пам'яті іноземних учасників французького Опору, які загинули під час війни (Франція)

22 лютого, субота - Міжнародний день підтримки жертв злочинів

24 лютого, понеділок - Початок війни Росії проти України

25 лютого, вівторок - Перший офіційний Державний герб України; День пам'яті жертв комуністичних диктатур в Угорщині; День пам'яті трагедії радянської окупації в Грузії (дата 1921 року — вторгнення Червоної Армії в Тбілісі під час Радянсько-грузинської війни)

26 лютого, середа - День пам'яті жертв Ходжалинської різанини в Азербайджані (масове вбивство жителів азербайджанського міста Ходжали вірменськими збройними формуваннями, яке в ряді джерел характеризується як найбільше і жорстоке кровопролиття за час Карабахської війни)

28 лютого, п’ятниця - День пам'яті про мир на Тайвані (Peace Memorial Day — в честь пам'яті всім людям, які були вбиті гоміньдановськимі збройними силами 27 лютого 1947 року)

18 подій з календаря пам’ятних дат в лютому →

Березень 2025

1 березня, субота - День пам'яті на Маршаллових островах; Національний день пам'яті «знедолених солдат» в Польщі

8 березня, субота - День пам'яті полеглих у Ліберії

9 березня, неділя - День народження Тараса Шевченка

10 березня, понеділок - День пам'яті жертв Голокосту в Болгарії

11 березня, вівторок - День пам'яті Мошвешве в Лесото (відзначається на честь засновника країни Мошвешве I, помер 11 березня 1870 року. Нагадаємо, що Королівство Мошвешве стало ядром сучасного Лесото)

16 березня, неділя - День пам'яті легіонерів в Латвії

17 березня, понеділок - Створено Українську Центральну Раду, 1917

18 березня, вівторок - День пам'яті битви при Галліполі в Туреччині

20 березня, четвер - День пам'яті Кутберта Ліндісфарнского (в англіканській Церкві єпископ Хексема 684-685 рр. і Ліндісфарна 685-687 рр.)

21 березня, п’ятниця - День пам'яті Беніто Хуареса і Свято Патріотизму в Мексиці (Беніто Пабло Хуарес Гарсія, який народився 21 березня 1806, мексиканський політичний і державний діяч, національний герой. Fiestas Patrias — фраза, що позначає «Патріотичні свята» або «Національні свята»); День пам'яті жертв італійської мафії

24 березня, понеділок - День пам'яті про правду і справедливість в Аргентині

25 березня, вівторок - Міжнародний день пам’яті жертв рабства та трансатлантичної работоргівлі; День пам'яті жертв комуністичного геноциду в Латвії

29 березня, субота - День пам'яті героїв на Мадагаскарі (встановлений в пам'ять збройного повстання малагасийского народу проти французьких колонізаторів в 1947 році. Повстання було придушене в 1948 році)

31 березня, понеділок - День пам'яті короля Нангклао в Таїланді; День пам'яті геноциду в Азербайджані

18 подій з календаря пам’ятних дат в березні →

Квітень 2025

1 квітня, вівторок - Національне свято Кіпру (дата початку національної визвольної боротьби проти англійських колонізаторів, відзначається в пам'ять про події 1955 роки)

2 квітня, середа - День Одіші (Odisha Day в Одіші, Індія, в пам'ять про формування штату як окремої провінції 1 квітня 1936 року. Нагадаємо, що політична ідентичність регіону була повністю втрачена в 1568)

4 квітня, п’ятниця - День створення НАТО

5 квітня, субота - Перша конституція

7 квітня, понеділок - Міжнародний день пам’яті про геноцид в Руанді; День пам'яті Шейха Абейда Амані Карум в Танзанії (Абейд Амані Карум народився 4 серпня 1905 року і помер 7 квітня 1972 року. Був першим президентом Занзібару після подій 1964 року); День національного трауру в Руанді (в пам'ять про геноцид)

9 квітня, середа - День пам'яті німецького вторгнення в Данії; Національний день пам'яті про битву при Вімі Рідж в Канаді (Vimy Ridge Day — в пам'ять про канадців, які переможно билися в битві при Вімі-Рідж на півночі Франції під час Першої світової війни); День пам'яті мучеників в Тунісі

10 квітня, четвер - Міжнародний день руху Опору (в пам'ять і честь усіх, хто протистоял фашизму на окупованих територіях за часів Другої світової війни); День пам'яті комодора Перрі в США (Меттью Келбрейт Перрі — 10 квітеня 1794 — 4 березня 1858 — військовий і політичний діяч США, офіцер і комодор Військово-морських сил США. Очолюване комодором Перрі з'єднання військових кораблів стало вагомим чинником в перемовинах і подальшому підписанні договору про торгівлю між Японією і США)

11 квітня, п’ятниця - Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів

13 квітня, неділя - День пам'яті трагедії Катині в Польщі; День пам'яті несправедливо переслідуваних в судовому порядку людей в Словаччині (це символічна подія бере свій початок з комуністичного минулого країни, коли в ніч з 13 на 14 квітня 1950, яка також відома як варварська ніч, співробітники державної поліції увірвалися в будинок і заарештували 56 чоловіків за надуманими підозрами)

14 квітня, понеділок - День пам'яті жертв геноциду Анфаль проти курдів в Іракському Курдистані (Анфаль — кодова назва програми по боротьбі з курдським населенням Північного Іраку, реалізована в Іраку з 1987 по 1989 рік. За різними оцінками було вбито від 50 000 до 182 000 курдів); День пам'яті Другої Республіки в Іспанії (друга іспанська республіка існувала з 1931 по 1939 рік і мала демократичний уряд)

15 квітня, вівторок - День пам'яті лих в Хіллсборо (Ліверпуль, Англія) — 15 квітень 1989 року в Хіллсборо (Шеффілд, Англія) в результаті заворушень, що виникли в півфіналі Кубка Англії між Liverpool і Nottingham Forest, загинули 96 осіб і 766 отримали травми (це найгірша катастрофа в британській спортивної історії)

16 квітня, середа - День пам'яті жертв Голокосту в Угорщині; День пам'яті про хімічну атаку на Балісан і Шейх-Васан в Іракському Курдистані

18 квітня, п’ятниця - День пам’яток історії та культури; Міжнародний день пам’яток та історичних місць; День пам'яті полеглих у битві при Дюббель в Данії (зіткнення 7-18 квітня 1864 року, між датськими і пруськими військами при підході останніх до міста Сеннерборг)

19 квітня, субота - День пам'яті жертв Голокосту в Польщі

21 квітня, понеділок - День пам'яті героїчної оборони Веракрус в Мексиці; День Ікбала в Пакистані (в пам'ять про смерть поета в 1938 р. Він був президентом Мусульманської ліги Мухаммеда Ікбала і вважається там духовним батьком Пакистану)

22 квітня, вівторок - День пам'яті жертв Голокосту в Сербії

23 квітня, середа - День пам'яті полеглих у битві Хонджома і Маніпурі в англо-маніпурскій війні (Індія, 1891); Національний день пам'яті і жалоби в Ізраїлі або День Катастрофи (дата на 2025 рік. Йом ха-Шоа — יום השואה — Yom HaShoah відзначається двадцять сьомого числа місяця нісана за єврейським календарем. День, в який по всьому світу згадуються євреї, які стали жертвами нацизму під час Другої світової війни)

24 квітня, четвер - День пам'яті полеглих у битві при Капензі в Канаді, Австралії і Новій Зеландії (битва при Капензі проходила 22-25 квітня 1951 року, також відома як битва за Цзяпін, велася під час Корейської війни між силами Організації Об'єднаних Націй, в першу чергу Австралією, Канадою, Новою Зеландією — і китайською комуністичною народною армією); День пам'яті жертв геноциду вірмен за часів Османської імперії

25 квітня, п’ятниця - День звільнення від фашизму і День пам'яті євангеліста Марка в Італії; День пам'яті абата монастиря лобі — Ерміна в Бельгії (він був відомий своєю християнської мудрістю і святістю. Помер в 737 році, а місцевість Лоб зараз є якоюсь комуною в Валлонії. Вона розташована в провінції Ено, округ Тюен і належить Французькому мовною спільноті Бельгії)

26 квітня, субота - Міжнародний день пам’яті Чорнобиля; Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф (Міжнародний день пам’яті про чорнобильську катастрофу)

28 квітня, понеділок - Міжнародний день пам'яті всіх жертв праці (Міжнародний день пам'яті трудящих)

29 квітня, вівторок - День пам’яті всіх жертв застосування хімічної зброї; День Сева або Сева-но хі в Японії (昭和の日 відзначається в Японії в пам'ять про дату народження імператора Сєви або Хірохіто, імператора до і після Другої світової війни. Традиційно починається святковий період Золотого тижня — час туристичних поїздок і сімейного відпочинку); Йом Ха-Зікарон або День пам'яті полеглих у війнах Ізраїлю і жертв терору в Ізраїлі (дата на 2025 рік. Відзначається 4 іяра за єврейським календарем з вечора до вечора наступного дня, назва свята на івриті — יוֹם הַזִּכָּרוֹן)

39 подій з календаря пам’ятних дат в квітні →

Травень 2025

4 травня, неділя - Міжнародний день пожежників; День Кассінгі в Намібії (національний пам'ятний день Намібії в пам'ять про вбитих в 1978 році в Кассінге на півдні Анголи — близько 600 чоловік); День Дейва Брубека в США (Девід Уоррен Брубек, 6 грудня 1920 року — 5 грудня 2012 року, — був американським джазовим піаністом і композитором, який вважається одним з найвидатніших представників класичного джазу. В Сполучених Штатах 4 травня неофіційно відзначається як «День Дейва Брубека» . у форматі, найбільш часто використовується в США, 4 травня пишуть як «5/4», в пам'ять про його «Take Five», найвідомішого записа Брубека); День пам'яті Мілана Ростислава Штефаника в Словаччині (Мілан Ростислав Штефаник 21 липня 1880 — 4 травня 1919 року, був словацьким політиком, дипломатом і астрономом. Під час Першої світової війни він служив одночасно генералом у французькій армії і військовим міністром Чехословаччини); День пам'яті мучеників і постраждалих в Афганістані

5 травня, понеділок - День звільнення в Данії (на честь подій 1945 року, багато данців в пам'ять ставлять свічки у своїх вікнах); День пам'яті іспанських депортованих і загиблих у Маутхаузені та інших таборах, а також усіх жертв нацизму в Іспанії

8 травня, четвер - День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні; День пам’яті та примирення в Україні; Дні пам’яті та примирення, присвячені пам’яті жертв Другої світової війни; День розгрому нацизму і пам'яті жертв Другої світової війни в Латвії

9 травня, п’ятниця - День пам'яті Гельголандской битви в Данії (одна з битв війни 1864 року зі Пруссією і Австрією за переділ кордонів Шлезвига); Другий день пам'яті і примирення (ООН: Дні пам'яті та примирення, присвячені пам'яті жертв Другої світової війни відзначаються щорічно згідно з Резолюцією Генеральної Асамблеї № A/RES/59/26 від 22 листопада 2004 року); День пам'яті загубленого носка

10 травня, субота - День пам'яті Конфедерації в Південній Кароліні, США

11 травня, неділя - День пам'яті Боба Марлі

12 травня, понеділок - День пам'яті Жуани Португальської (вона народилася 20 березня 1439 року в Алмаді, Португалія. Була королевою-консорт Кастилії і Леона, а в Португалії за католицькою традицією вшановується як свята)

14 травня, середа - Тамароба або День пам'яті цариці Тамари в Грузії (день став національним святом Грузії в 1917 році); День пам’яті українців, які рятували євреїв; День пам'яті Бі Бі Кінга

15 травня, четвер - День пам'яті офіцерів миру в США; День пам'яті святого царя Бориса I в Болгарії (в роки його правління населення Болгарії навернулося в християнську віру); День Накба в державі Палестина (Nakba Day — день пам'яті про палестинських біженців)

16 травня, п’ятниця - День пам'яті жертв масових поховань в Іраку (вшановується пам'ять жертв режиму Саддама Хусейна. Перші масові поховання, що містять останки численних жертв періоду 1983 — 1991 років, стали знаходити після падіння режиму, з травня 2003 року. Кількість тіл, знайдених в могилах — понад 300 000 )

18 травня, неділя - День пам’яті жертв політичних репресій; День пам’яті померлих від СНІДу; День скорботи і пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу; День пам'яті Малліваїккал на Шрі-Ланці (в пам'ять тих, хто загинув на заключних етапах громадянської війни, яка закінчилася в 2009 році. День названий на честь Mullivaikkal — села на північно-східному узбережжі Шрі-Ланки)

19 травня, понеділок - День пам'яті жертв геноциду в Греції (офіційна пам'ятна дата з 1994 року, присвячена пам'яті жертв понтійського геноциду з боку турків. Геноцид понтійських греків — один з найпохмуріших моментів в грецькій історії, навмисне фізичне знищення корінного грецького населення історичного Понта, здійснене урядом младотурків і продовжене кемалістами в період 1914—1923 років в Османській імперії. Було знищено 326-382 тис. мирних жителів)

20 травня, вівторок - День пам'яті або День праведного гніву в Камбоджі (відзначається з 1984 року. День в пам'ять жертв геноциду, який здійснював режим «червоних кхмерів» в період з 1975 по 1979 рік. Початок масових вбивств в Демократичній Кампучії — 20 травня 1976 року. Це була також дата, коли червоні кхмери розпочали примусову колективізацію в південному Такео в 1973 році)

21 травня, середа - День пам'яті жертв геноциду черкеського народу або День пам'яті жертв Кавказької війни (в 1990 році дата 21 травня стала Днем національної жалоби черкеського народу. У 1763—1864 роках черкеси боролися проти російської окупації. 21 травня (2 червня) 1864 року російський цар Олександр II заявив, що війна закінчилася і прийняв рішення про депортацію і вигнання всього черкеського народу за відмову від звернення з ісламу в християнство. Більше 1,5 мільйонів черкесів були вигнані, це 90% від загальної чисельності населення в той час. Сьогодні близько 2-4 мільйонів черкесів живуть за межами своєї батьківщини в більш ніж 40 країнах світу); День патріотів і військових в Угорщині (відзначається з 1992 року, є пам'ятною датою і вважається також професійним святом угорських сил оборони. Дата Дня патріотів і військових встановлена в річницю закінчення облоги Буди, яка тривала з 4 по 21 травня 1849 року. Облога Буди проходила в рамках весняної кампанії під час угорської революції 1848—1849 років. Битва закінчилася перемогою угорських військ)

23 травня, п’ятниця - День Героїв в Україні (в 1941 році Другий Великий Збір Організації Українських Націоналістів постановив щороку 23 травня відзначати День пам'яті тих, хто боровся за свободу України. Дата була приурочена до сумного дня — 23 травня 1938 року, коли в Роттердамі було вбито Євгена Коновальця. Також було згадано , що саме в травні пішли з життя «кращі сини України XX століття» — Микола Міхновський, Симон Петлюра); День студента в Мексиці (дата встановлена в пам'ять про жертв жорстокого побиття студентів Національного університету в Мехіко [UNAM] поліцією на марші протесту в 1929 році)

24 травня, субота - День пам'яті Любірі в Королівстві Буганда (Любірі або Палац Менго є королівським атрибутом Кабаки або короля Буганди. Розташований в Менго, передмісті Кампали, столиці Уганди. Він був зруйнований в травні 1966 року в битві при Менго-Хіллі, на останніх етапах боротьби між Мутеса II і Мілтоном Оботе за владу)

25 травня, неділя - День звільнення в Лівані (день пам'яті дати 2000 року, коли ізраїльська армія покинула територію в Південному Лівані, поклавши край конфлікту 1985—2000 років в Південному Лівані); Національний день пам'яті зниклих без вісті дітей в США

26 травня, понеділок - Національний день вибачень в Австралії (National Sorry Day вперше був відзначений в країні 26 травня з 1998 року. Встановлений в пам'ять про жорстоке поводження з корінним населенням країни); День Рату Сір Лала Сукуна на Фіджі (дата на 2025 рік. Відзначається в останній травневий понеділок. Свято в пам'ять останнього короля Фіджі)

30 травня, п’ятниця - День пам'яті жертв терористичної атаки в аеропорту Лод в Пуерто-Ріко (атака в аеропорту Лод, в Тель-Авіві, Ізраїль, була здійснена 30 травня 1972 роки трьома членами ліворадикальної організації «Червона армія Японії» за вказівкою керівництва Народного фронту звільнення Палестини, 26 осіб загинули і 80 отримали поранення. Найбільше постраждалих було серед пуерторіканських паломників. Дата стала офіційним пам'ятним днем у Пуерто-Ріко)

31 травня, субота - День пам'яті жертв політичних репресій і голоду в Казахстані (встановлена Указом Президента Республіки №3443 від 5 квітня 1997 року)

41 подія з календаря пам’ятних дат в травні →

Червень 2025

2 червня, понеділок - День Христо Ботева в Болгарії (дата пам'яті борців, полеглих за свободу країни в боротьбі проти османських поневолювачів)

3 червня, вівторок - День Мабо в Австралії (Mabo Day — дата, коли корінні жителі Австралії вшановують пам'ять борця за їх права та національного героя Едді Мабо. Він в 1992 році добився від влади країни визнання, що корінне населення має права на землю на материку); День пам'яті конфедератів в Кентуккі, Луїзіані і Теннессі (США)

4 червня, середа - День народження Карла Густава, День пам'яті Еміля Маннергейма і День прапора фінських сил оборони в Фінляндії; Міжнародний день пам'яті трагедії в ході протестів на площі Тяньаньмень 1989 роки (число убитих владою Китаю власних громадян, присутніх в очікуванні демократичних перетворень, оцінювалося по-різному: від 180 до 10 454 осіб); День пам'яті перевороту 1979 року у Гані; День пам'яті дітей, загиблих в результаті збройної агресії Російської Федерації проти України

5 червня, четвер - День пам'яті Єфросинії Полоцької в Білорусі (Єфросинія Полоцька була дочкою вітебського князя Святослава Всеславича, онукою Всеслава Брячиславича, черницею і просвітительницею періоду Полоцького князівства)

6 червня, п’ятниця - День пам'яті в Південній Кореї (в пам'ять про загиблих в Корейській війні 1950—1953 рр.); День пам'яті про Нормандську висадку союзних експедиційних сил (D-Day — операція Нептун, частина операції «Оверлорд» 1944 року)

7 червня, субота - День слави піхоти та День пам'яті битви за Аріку в регіоні Аріка і Парінакота, Чилі; День пам'яті мучеників на Мальті; День скасування Союзу в Норвегії (Union Dissolution Day — неофіційний свято, відзначається в пам'ять про заяву норвезького парламенту у 1905 році про завершення союзу зі Швецією, який існував з 1814 року)

8 червня, неділя - День Баунті на острові Норфолк (Для острова Норфолк — Bounty Day є національним святом, яке відзначається щорічно 8 червня в пам'ять про прибуття остров'ян Піткерн в 1856 році. Нагадаємо, що до цієї події острів використовувався тільки як виправна колонія, але королева Вікторія це змінила)

10 червня, вівторок - Всесвітній день пам'яті домашніх тварин (дата на 2025 рік. Проводять у другий вівторок червня)

11 червня, середа - Бразильський день пам'яті полеглих воїнів військово-морського флоту; День Девіса в Кейп-Бретон, Новії Шотландії та Канаді (це День пам'яті загиблих шахтарів)

13 червня, п’ятниця - День визволення Маріуполя від російських окупантів; День пам'яті полеглих міста Сулейманія і День мучеників в Іракському Курдистані

14 червня, субота - День свободи Балтії або День Балтійської свободи в США (дата пам'яті початку радянських депортацій з Прибалтики. Термін «Baltic Freedom Day» вперше згадується в прокламації Рональда Рейгана №4948 від 14 червня 1982 року, яка посилається на радянсько-нацистський пакт Молотова-Ріббентропа, який призвів до масової депортації народів з Естонії, Латвії та Литви); День жалоби і пам'яті в Естонії (Leinapäev або Mourning and Commemoration Day); День пам'яті жертв радянських репресій в Вірменії

17 червня, вівторок - День пам'яті про трагедію окупації Латвійської Республіки (національний день пам'яті про радянську окупацію Латвії в 1940 році)

18 червня, середа - День евакуації в Єгипті (це пам'ятна дата на честь дня, коли останній британський солдат покинув територію Єгипту в 1956 році)

19 червня, четвер - День Незалежної Угорщини (Був оголошений офіційним днем пам'яті в 2001 році. Дата відзначає кінець радянської окупації, згадують мучеників угорської революції 1956 року)

20 червня, п’ятниця - День пам'яті жертв втечі і вигнання у Німеччині (з 2015 року)

22 червня, неділя - День скорботи і вшанування пам’яті жертв Війни в Україні; День всенародної пам'яті жертв Великої Вітчизняної війни в Білорусі

23 червня, понеділок - Національний день пам'яті жертв тероризму в Канаді

25 червня, середа - День пам'яті трагедії початку Корейської війни в Республіці Корея

27 червня, п’ятниця - День пам'яті жертв комуністичного режиму в Чехії; День пам'яті жертв тероризму в Іспанії

28 червня, субота - День пам'яті Познані в Польщі (Національний день пам'яті Познанського червня 1956 року — повстання проти комуністичного режиму); День Південної Кароліни в США (день пам'яті битви на острові Саллівана 28 червня 1776 року)

29 червня, неділя - День пам'яті Винної битви (Венесуела, Колумбія, Коста-Ріка, Мальта, Перу, Рим Італія, Сан-Паулу, Чилі, Іспанія)

35 подій з календаря пам’ятних дат в червні →

Липень 2025

1 липня, вівторок - День пам'яті в провінціях Ньюфаундленд і Лабрадор, Канада

2 липня, середа - День пам'яті про різанину в Сивасі

4 липня, п’ятниця - День пам'яті жертв геноциду єврейського народу в Латвії

5 липня, субота - День звільнення міста Краматорська від проросійських терористів; День звільнення міста Слов’янська від проросійських терористів; Національний день пам'яті домашніх тварин у Великобританії

6 липня, неділя - День Яна Гуса в Чехії (День у пам'ять про мученицьку смерть — спалення Яна Гуса в 1415 році. Він був одним з ключових попередників протестантського руху шістнадцятого століття, перевів Біблію на чеську мову, виступав за проведення церковних реформ, використання чеської мови як літургійної мови, обмеження церковної влади); День пам'яті битви у Фредеріції в Данії (цей бій в ході датсько-пруської війни за володіння Герцогством Шлезвіг 1848—1850 р.р., яке принесло перемогу 6 липня 1849); Національний день пам'яті в Ірландії (Дата на 2025 рік у пам'ять усіх ірландців, які загинули в минулих війнах або миротворчих місіях Організації Об'єднаних Націй. День пам'яті проводиться в неділю, найближчу до 11 липня — це річниця дати 1921 року, коли було підписано перемир'я, що завершило ірландську війну за незалежність)

11 липня, п’ятниця - День пам'яті жертв геноциду жителів Сребрениці в Європейському союзі

12 липня, субота - Сімнадцяте Тамуза в Ізраїлі (Дата на 2025 рік. Пост Сімнадцятого Тамуза — שבעה עשר בתמוז — встановлений в пам'ять про нещастя, які спіткали єврейський народ 17 числа місяця Тамуза за єврейським календарем. Це початок тритижневої жалоби, коли євреї не проводять весіль. Традиція цього дня включає згадування про руйнування як першого, так і другого святих храмів. Згідно переказів, в кінці Потопу 17 тімуза Ной послав на землю голуба з ковчега подивитися, чи пішли води, «і не знайшла та голубка місця спочинку для своєї ноги»)

13 липня, неділя - День мучеників Кашміру в Пакистані (в пам'ять про людей, убитих 13 липня 1931 року урядовими військами)

15 липня, вівторок - День хрещення Київської Русі – України

16 липня, середа - День пам'яті жертв Голокосту у Франції

22 липня, вівторок - День визволення Сєвєродонецька від незаконних збройних формувань

23 липня, середа - День національної пам'яті в Папуа-Новій Гвінеї

25 липня, п’ятниця - День пам'яті Істедскої битви в Данії (битва відбулася в ході датсько-пруської війни за володіння Герцогством Шлезвіг 1848—1850 р.р. — 25 липня у 1850 році)

28 липня, понеділок - День пам'яті Великого Відродження в Канаді (в пам'ять про події 1755 року, відомих як Велике вигнання або Великий Поділ, вигнання Британією франкомовних аккадцев з Нової Шотландії)

30 липня, середа - День пам'яті мучеників в Південному Судані

19 подій з календаря пам’ятних дат в липні →

Серпень 2025

1 серпня, п’ятниця - Національний день пам'яті Варшавського повстання в Польщі (Державне свято, присвячене подіям Другої світової, що відзначається щорічно з 2010 року. Не є неробочим днем в країні)

2 серпня, субота - Міжнародний день пам'яті геноциду циган (дата встановлена прокламацією Міжнародної ради пам'яті геноциду ромів, яка була прийнята 23 листопада 1996 лідерами ромських організацій 10 країн Європи та Сполучених Штатів Америки на конференції «Геноцид — Пам'ять — Надія»); День пам'яті жертв геноциду циган та сінті в Польщі (присвячений пам'яті жертв винищення циган та сінті в концентраційному таборі Освенцим. Відзначають з 2011 року); Європейський день пам'яті жертв Голокосту сінті та рома

3 серпня, неділя - Річниця пам'яті про жертви різанини в Піджігіті, Гвінея-Бісау (Порт Бісау, також відомий як Порто Піджігіті, є головним портом країни. Він розташований на річці Геба в столиці Бісау, має два причали і пристань. Доки порту стали місцем жорстокої різанини страйкуючих докерів 3 серпня 1959 року. Під час придушення страйку понад 50 людей загинули)

5 серпня, вівторок - День пам'яті жертв «Великого терору» 1937 року в урочищі Сандармох (лісове урочище в Медвеж'єгорському районі Республіки Карелія)

7 серпня, четвер - День пам'яті ассірійських мучеників (відзначається представниками ассірійської спільноти); День пам'яті битви в Бояці, Колумбія (Битва при Бояці відбулася 7 серпня 1819 року. Колумбія здобула незалежність від іспанської монархії)

9 серпня, субота - Національний День миротворців в Канаді (Офіційна пам'ятна дата відзначається з 2008 року в пам'ять про трагедію 9 серпня 1974 року, коли дев'ять канадських миротворців, які працювали в UNEF II, загинули, коли їх літак був збитий над Сирією. Заходи можуть проводитися в найближчу від цієї дати неділю); День пам'яті трагедії Нагасакі в Японії (щорічні заходи, присвячені пам'яті про атомне бомбардування міста 9 серпня 1945 року, під час Другої світової війни, проводяться в Парку миру, розташованому в місті Нагасакі)

11 серпня, понеділок - День пам'яті бійців за свободу в Латвії

15 серпня, п’ятниця - День пам'яті жертв війни в Японії (проводиться Національною меморіальної службою)

16 серпня, субота - Всесвітній день бездомних тварин

18 серпня, понеділок - День пам'яті генерала Сан-Мартіна в Аргентині (дата на 2025 рік. Відзначають у третій понеділок серпня. Сан-Мартін один з керівників Війни за незалежність іспанських колоній в Латинській Америці 1810—1826)

21 серпня, четвер - День Беніньо «Ніною» Акіно на Філіппінах (1932—1983, сенатор, лідер філіппінської опозиції, який протистояв диктатору Маркосу. День загибелі Акіно відзначається як загальнонаціональний пам'ятний день, є не робочим днем на Філіппінах); Міжнародний день пам'яті і пам'яті жертв тероризму (прийнятий ООН 27 жовтня 2017 року)

22 серпня, п’ятниця - День пам'яті працівників органів внутрішніх справ, які загинули під час виконання службових обов'язків в Україні; Міжнародний день поминання людей, що стали жертвами насильства з причини їх релігії або переконань (заснований з 28 травня 2019 роки)

23 серпня, субота - Європейський День пам’яті жертв сталінізму і нацизму; Міжнародний день пам’яті жертв работоргівлі та її ліквідації; День пам'яті жертв сталінізму і нацизму в Латвії та Естонії; День чорної стрічки в Литві (відзначається як траурний день в пам'ять про трагедію, до якої призвело підписання пакту Молотова-Ріббентропа 1939 року)

24 серпня, неділя - День народження картопляних чіпсів

28 серпня, четвер - День російських німців

31 серпня, неділя - День пам'яті жертв репресій в Узбекистані

25 подій з календаря пам’ятних дат в серпні →

Вересень 2025

2 вересня, вівторок - День закінчення Другої світової війни

3 вересня, середа - День пам'яті полеглих у Тунісі (рух за незалежність); День пам'яті ветеранів торгового флоту в Канаді

4 вересня, четвер - Над будинком Верховної Ради України у 1991 було піднято жовто-блакитний прапор

9 вересня, вівторок - День пам'яті жертв Голокосту і злочинів на расовому ґрунті в Словаччині

10 вересня, середа - Національний день Гібралтару (британська заморська територія на південному краю Піренейського півострова відзначає день в пам'ять про перший референдумі за суверенітет в 1967)

11 вересня, четвер - Національний день Пакистану (в пам'ять про Мухаммад Алі Джина — мусульманського політика, який шанується в Пакистані в якості батька-засновника національної державності. Він народився 25 грудня 1876 в Карачі, помер 11 вересня 1948); Національний день Каталонії (в пам'ять про річницю закінчення облоги Барселони в 1714 році); День патріота і Національний день пам'яті в США (September 11, Patriot Day — в пам'ять про загиблих в результаті терактів в 2001 році в Нью-Йорку і Вашингтоні); День річниці військового перевороту 1973 року і День пам'яті Сальвадора Альєнде в Чилі

12 вересня, п’ятниця - День пам'яті масової страти солдатів батальйону Святого Патрика в Мексиці

13 вересня, субота - День пам'яті дітей-героїв, полеглих в битві при Чапультепек в 1847 році в Мексиці (в пам'ять про 6 молодих мексиканських курсантів, які загинули в битві 13 вересня 1847 року під час мексикансько-американської війни); Початок тижня пам'яті Революції Фарропілья в Бразилії (Це подія, яка розгорнулася на півдні Бразильської імперії в 1835—1845 роках. Підсумком десятирічної війни стало підписання «Акту умиротворення», який став результатом досягнутого між повстанцями і урядом компромісу)

14 вересня, неділя - День пам’яті жертв фашизму

15 вересня, понеділок - День пам'яті Битви за Британію в Великобританії (1940)

16 вересня, вівторок - Крик Долорес або Національний день пам'яті долоресского призову до революції в Мексиці (дата проголошення незалежності Мексики від Іспанії в 1810 році)

17 вересня, середа - День пам'яті голландської повітряно-десантної операції або операції «Маркет Гарден» в Нідерландах (Operation Market Garden — наймасштабніша спільна повітряно-десантна операція військ союзників під час Другої світової війни, яка була проведена в період з 17 вересня по 25 вересня 1944 року на території Нідерландів. У цей день в країні влаштовуються барвисті аеромобільні та парашутні шоу); День сибіряка в Польщі (Термін «сибіряк» вперше був застосований до поляків, відправлених до Сибіру після листопадового повстання 1830—1831 років і січневого повстання 1863—1864 років. День сибіряка присвячений пам'яті початку радянського вторгнення в Польщу в 1939 році і подальшої депортації в Сибір понад 300 000 польських громадян. Нагадаємо, що в 1932 році Польща і СРСР підписали Радянсько-Польський пакт про ненапад, який СРСР без офіційного оголошення війни порушив 17 вересня 1939 року)

18 вересня, четвер - День пам'яті загиблих мотоциклістів; Національне свято або Dieciocho в Чилі (День пам'яті першого уряду Чилі 1810 роки); День пам'яті військовополонених і зниклих без вести в штаті Вісконсін, США

19 вересня, п’ятниця - День пам'яті першої словацького національної ради в Словаччині (або День першого публічного виступу Словацької національної ради)

21 вересня, неділя - День пам'яті Декларації про воєнний стан на Філіппінах

22 вересня, понеділок - День партизанської слави України

23 вересня, вівторок - Грито де Ларес в Пуерто-Ріко (день пам'яті повстання 1868 року в місті Ларес — Grito de Lares); День пам'яті жертв Голокосту в Литві (День пам'яті жертв геноциду євреїв Литви в пам'ять про початок ліквідації Вільнюського гетто 23 вересня 1943 року)

24 вересня, середа - День Принца Махідола в Таїланді (в пам'ять про принца Махідола, який шанується в Таїланді як батько сучасної тайської медицини. Він був батьком короля Таїланду Бхуміболу Адульядея); Пост Гедалії в Ізраїлі (Дата на 2025 рік. צוֹם גְּדַלְיָה — день жалоби і посту, що відзначається 3-го тішрея, на наступний день після Рош Ха-Шана в пам'ять про вбивство Гедалії бен Ахикама — останнього намісника Іудеї, призначеного вавилонянами після руйнування Першого храму)

25 вересня, четвер - День «Пам'ятай мене» (дата на 2025 рік. Проводять в четвертий четвер вересня)

28 вересня, неділя - День пам'яті референдуму в Гвінеї (В 1958 році майже все населення Гвінеї висловилося на референдумі проти нової французької конституції і за вихід країни з Французького Співтовариства. В результаті 2 жовтня 1958 року Гвінея здобула незалежність)

29 вересня, понеділок - День пам’яті трагедії Бабиного Яру

30 вересня, вівторок - День помаранчевої сорочки в Канаді (в пам'ять про геноцид корінного населення)

32 події з календаря пам’ятних дат в вересні →

Жовтень 2025

1 жовтня, середа - День Захисту або День святості Панча Сили в Індонезії

6 жовтня, понеділок - День пам'яті і національної жалоби в Туркменістані (день, присвячений пам'яті загиблих туркменів в Ашхабадському землетрусі 1995 року і в Геоктепинській битві, що відбувалася в 1880—1881 роках — це була військова операція російської армії з підкорення племен текинцев, що жили в Туркменії); День пам'яті жертв битви на Дуклінському перевалі у 1944 році в Словаччині (більш ніж 70 000 жертв з обох сторін за п'ятдесят днів); День пам'яті жертв державного тероризму на Кубі

9 жовтня, четвер - Національний день пам'яті жертв Голокосту в Румунії

10 жовтня, п’ятниця - Подвійний Десятиденний День в Китайській Республіці (Double Ten Day — Національний День Китайської Республіки в пам'ять про початок повстання Учана в 1911 році. Вважається, що воно призвело до створення Китайської Республіки в 1912 році); День незалежності Куби від Іспанії і День пам'яті початку десятирічної війни в 1868 році

13 жовтня, понеділок - День пам'яті наслідного принца Луї Рвагасоре в Бурунді (він народився 10 січня 1932 року, помер 13 жовтня 1961 року і був Бурундійським королем, а потім і прем'єр-міністром, якому було доручено підготувати країну до незалежності)

14 жовтня, вівторок - День Ньєрере в Танзанії (В пам'ять про Джуліуса Камбараге Ньєрере — політичного діяча Африки в період деколонізації. Він був першим президентом Танзанії в 1962—1964 роках)

15 жовтня, середа - День пам'яті Короля Отця в Камбоджі; День пам'яті про втрату дитини під час вагітності або новонародженого (відзначається в Огайо, США, в Канаді, Великобританії та Італії); День пам'яті дітей, які померли немовлятами і ненародженими

16 жовтня, четвер - День пам'яті Ліакат Алі Хана в Пакистані (пакистанський державний діяч, перший прем'єр-міністр Пакистану)

17 жовтня, п’ятниця - День пам'яті Жан-Жака Дессаліна на Гаїті (Він народився 20 вересня 1758 в Гвінеї, дата і місце вбивства — 17 жовтень 1806 року в Порт-о-Пренс, Республіка Гаїті. Жан-Жак Дессалін виступив засновником незалежної гаїтянського держави і був першим правителем і національним героєм Гаїті)

18 жовтня, субота - Україна увійшла до Ради Європи

21 жовтня, вівторок - День пам'яті полеглих поліцейських в Індії; День Ндадайе в Бурунді (в пам'ять про Мельхіора Ндадайе, політичного діяча Бурунді, який був першим демократично обраним президентом і першим представником народності хуту на цій посаді); День пам'яті Трафальгарської битви в Великобританії

23 жовтня, четвер - День пам'яті короля Рами V або Чулалонгкорна в Таїланді; День пам'яті паризького мирного договору в Камбоджі

25 жовтня, субота - День ретроцесії на Тайвані (в пам'ять про повернення Японією острова Тайвань Китаю в 1945 році)

27 жовтня, понеділок - Всесвітній день аудіовізуальної спадщини; День пам'яті Черновської трагедії в Словаччині (Ця трагедія сталася в Csernova 27 жовтня 1907 року. 15 осіб було вбито, а багато хто був поранений після того, як жандарми стали стріляти в людей, що зібралися для освячення місцевої католицької церкви)

28 жовтня, вівторок - День визволення України від фашистських загарбників; День Охі в Греції (державне свято в Греції і на Кіпрі в пам'ять про відхилення ультиматуму, пред'явленого фашистською Італією грецькому прем'єр-міністру Іоаннісу Метаксасу 28 жовтня 1940 року)

29 жовтня, середа - День Кіра Великого в Ірані (Неофіційна пам'ятна дата. Кир Великий — цар Персії і засновник імперії Ахеменідів)

30 жовтня, четвер - Національний день пам'яті політично страчених осіб у Чилі

31 жовтня, п’ятниця - День пам'яті Домініка Коллінза (Католицька традиція в Ірландії. Домінік Коллінз народився в 1566 році, був ірландським єзуїтом, колишнім армійцем, який помер за свою католицьку віру 31 жовтня 1602 року); День пам'яті всіх жертв військового перевороту, громадянської війни та диктатури в Іспанії

29 подій з календаря пам’ятних дат в жовтні →

Листопад 2025

1 листопада, субота - День пам'яті коронації п'ятого Друка Гьялпо в Бутані; День пам'яті жертв самооборони в Японії (Відзначається з 1966 року. Парад, присвячений цій події, зазвичай проходить в останній тиждень жовтня)

2 листопада, неділя - День пам'яті коронації Хайле Селассіє (Растафарі); День пам'яті Іцхака Рабина (Дата на 2025 рік. Неофіційне свято, яке проводиться в Хешван 12, день його загибелі. Іцхак Рабін — יצחק רבין — ізраїльський політичний і військовий діяч. Шостий і одинадцятий прем'єр-міністр Ізраїлю. Лауреат Нобелівської премії миру. Він загинув 4 листопада 1995 року у Тель-Авіві, Ізраїль, від рук екстреміста)

3 листопада, понеділок - День Перемоги на Мальдівах (день пам'яті про трагедію нападу терористичної групи зі Шрі-Ланки на уряд Мальдівських островів 3 листопада 1988 року)

6 листопада, четвер - День пам'яті Нуно Альвареса Перейри в Португалії (він народився 24 червня 1360 року, 3-й граф де Орен з 1 липня 1384 року, 7-й граф де Барселуш з 8 жовтня 1385 року, 2-й коннетабль Португалії, 2-й граф де Аррайолуш з 1387 року, у 1383—1385 роках захистив незалежність Португалії); День пам'яті короля Густава Адольфа і День державного прапора в Швеції; Міжнародний день пам'яті тварин, загиблих від рук людини

7 листопада, п’ятниця - День пам'яті в Тунісі (річниця наступності Бен Алі)

8 листопада, субота - День пам'яті інтерсексуалів

9 листопада, неділя - Пам'ятна неділя у Великобританії (Дата на 2025 рік. Відзначається у другу неділю листопада); День пам'яті Кришталевої ночі

10 листопада, понеділок - День пам'яті Ататюрка в Туреччині; День пам'яті в Країні Басків

11 листопада, вівторок - День пам'яті в Сполученому Королівстві і Співдружності Націй, включаючи Австралію і Канаду; Закінчення Першої світової війни

13 листопада, четвер - День пам'яті Аббон з Флері (він був ченцем бенедиктинського ордена, абатом монастиря Флері у Франції, видним церковно-політичним діячем, прихильником Клюнійської реформи, вченим-енциклопедистом X століття)

15 листопада, субота - День пам'яті Рафаїла Каліновського в Польщі (Рафаїл Каліновський народився 1 вересня 1835 в Вільно. Був польським інженером, вчителем, повстанцем і ченцем ордена босих кармелітів. У 1860—1863 роках служив інженером в Брестській фортеці. Зарахований до католицьких святих. Помер у 1907 році)

16 листопада, неділя - Всесвітній день пам’яті жертв дорожніх аварій

18 листопада, вівторок - День пам'яті жертв Вуковарської різанини 1991 року в Хорватії; День пам'яті про битву при Інгаві в Болівії

20 листопада, четвер - День пам'яті весілля Єлизавети II і офіційний день національного прапора в Великобританії; День пам'яті мученика Едмунда, короля Англії (870 рік); День пам'яті жертв трансфобії

21 листопада, п’ятниця - День пам'яті Генеральної рамкової угоди в Республіці Сербській

22 листопада, субота - День пам’яті жертв голодомору

23 листопада, неділя - День пам'яті мученика Костянтина, князя Грузинського (842 рік. Його чесноти, благочестя, любов до бідних і співчуття зробили його одним з найвідоміших людей Грузії)

24 листопада, понеділок - День пам'яті мучеництва гуру Тег Бахадура в Індії; День пам'яті Революції 1965 року в Заїрі; День пам'яті початку II республіки в Демократичній Республіці Конго

25 листопада, вівторок - День пам'яті короля Ваджіравуда в Таїланді

27 листопада, четвер - День пам'яті Мааверара відзначає тамільський народ на Шрі-Ланці

30 листопада, неділя - День пам'яті в Об'єднаних Арабських Еміратах; День пам'яті вигнання євреїв з арабських країн та Ірану в Ізраїлі (יום לציון היציאה והגירוש של היהודים מארצות ערב ומאיראן); День пам'яті всіх жертв хімічної війни (Рішення прийнято на Конференції держав-учасниць Організації із заборони хімічної зброї, 30 листопада — 4 грудня 2015 року, OPCW C-20/DEC.10 від 09/12/2015)

35 подій з календаря пам’ятних дат в листопаді →

Грудень 2025

1 грудня, понеділок - День пам'яті скасування військових дій в Коста-Ріці (1 грудня 1948 року президент Коста-Ріки Хосе Фігуерес Феррер скасував військові дії після перемоги в громадянській війні)

5 грудня, п’ятниця - Національний день поминання у Франції (в пам'ять про загиблих під час війни в Алжирі, боях в Марокко і Тунісі)

6 грудня, субота - День Бен-Гуріона в Ізраїлі (Дата на 2024 рік. יום בן-גוריון — національне свято, яке щороку відзначається 6 числа місяця Кіслев, в пам'ять про лідера і першого прем'єр-міністра Ізраїлю Девіда Бен-Гуріона); Національний день пам'яті і дії по боротьбі з насильством щодо жінок в Канаді

7 грудня, неділя - День пам'яті трагедії Спітака в Вірменії; День пам'яті жертв атаки на Перл-Харбор в США (роки Другої світової війни)

9 грудня, вівторок - Міжнародний день пам’яті жертв злочинів геноциду, вшанування їхньої людської гідності і попередження цих злочинів

13 грудня, субота - День пам'яті жертв воєнного стану в Польщі (Dzień Pamięci Ofiar Stanu Wojennego відзначають з 2002 року); День пам'яті Нанкінської різанини в Китаї

14 грудня, неділя - День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; День пам'яті 47 ронінів у Японії

15 грудня, понеділок - День пам'яті жертв «Грецької операції» НКВС (Відзначається греками по всьому світу в пам'ять про масові репресії проти грецького етнічної меншини в республіках СРСР. Вони тривали з 15 грудня 1937 року до березня 1938 року. В ході репресій за фальшивими звинуваченнями в шпигунстві або контрреволюційної діяльності було заарештовано понад 20 000 греків. З них 93% були розстріляні)

20 грудня, субота - День Бо Аунг Чжо в М'янмі (відзначається в пам'ять про першого студента-лідера, який загинув в боротьбі за незалежність М'янми в 1938 році)

21 грудня, неділя - День пам'яті першого Президента в Туркменістані (Ніязов Сапармурат Атаєвич); Національний день вінків в США (дата на 2024 рік. Проводиться в суботу в середині грудня)

28 грудня, неділя - День пам'яті короля Таксіна в Таїланді; День пам'яті жертв депортації калмицького народу в Калмикії

Підготовлено за інформацією Українського інституту національної пам'яті та веб-порталом Ділова мова